Даллас Маверікс
«Даллас Маверікс» (часто називають «Мавс») (англ. Dallas Mavericks) — професіональна баскетбольна команда, заснована 1980 року в місті Даллас у штаті Техас. Команда є членом Південно-західного дивізіону Західної конференції Національної баскетбольної асоціації.
| Даллас Маверікс | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Конференція | Західна конференція | ||
| Дивізіон | Південно-Західний дивізіон | ||
| Рік заснування | 1980 | ||
| Історія | Даллас Маверікс 1980–дотепер | ||
| Стадіон | Амерікан-Ерлайнс-центр | ||
| Місто | Даллас, Техас | ||
| Кольори клубу | |||
| Власник(и) | Марк К'юбан | ||
| Генеральний менеджер | Донні Нельсон | ||
| Головний тренер | Джейсон Кідд | ||
| Клуби Д-Ліги | Техас Леджендс | ||
| Чемпіонство | 1 (2011) | ||
| Перемоги в конференції | 2 (2006, 2011) | ||
| Перемоги в дивізіоні | 4 (1987, 2007, 2010, 2021) | ||
| Офіційний сайт | mavs.com | ||
| |||
Згідно з наведеними даними журналу «Форбс» у 2013 році, «Даллас Маверікс» розмістилися на 5-й сходинці найдорожчих баскетбольних команд у Сполучених Штатах Америки, з оцінною вартістю приблизно $685 млн; дорожчими виявилися тільки Нью-Йорк Нікс, Лос-Анджелес Лейкерс, Чикаго Буллз і Бостон Селтікс.[1]
Починаючи зі свого першого сезону 1980-81, «Маверікс» були чемпіонами дивізіону чотири рази(1987, 2007, 2010, 2021), чемпіонами конференції двічі (2006, 2011) та чемпіонами НБА (2011).
Історія ред.
У 1979 році бізнесмен Дон Картер і його компаньйон Норм Сон'ю спитали дозволу привезти команду НБА до Далласа (штат Техас). Останньою професійною баскетбольною командою в Далласі була «Даллас Чапарралс» (Dallas Chaparrals), яка виступала в Баскетбольній асоціації Америки і переїхала до Сан-Антоніо 1973 року з новою назвою «Сан-Антоніо Сперс».
На Матчі всіх зірок НБА 1980 року власники ліги проголосували за прийняття нової команди з назвою, запозиченою з вестерн-серіалу 1957—1962 років «Маверік». Назву обрали вболівальники, надіславши 4600 листівок. Джеймс Гарнер, який виконував роль Маверіка, був одним із власників команди. Є також інша версія походження назви, оскільки в той час Техаський університет в Арлінгтоні також використовував псевдонім Маверік.
Команда приєдналася до Середньо-Західного дивізіону Західної конференції, що зумовило перебудову дивізіонів Середньо-Західного і Центрального, залишаючись у ньому до сезону 2004–05, коли ліга запровадила 6 дивізіонів. Тоді команда була розподілена в Південно-Західний дивізіон. Дік Мота, який привів «Вашингтон Булетс» до чемпіонства НБА в сезоні 1977–78, був першим головним тренером команди. Він мав репутацію прихильника дисципліни й був відомим наставником.
Кікі Вандевіж з баскетбольної команди Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі був обраний командою «Маверікс» під 11 номером у драфті 1980 року, але він відмовився грати як резервіст і залишався в команді ще майже місяць. Потім його обміняли в команду «Денвер Наггетс», разом з вибором у першому раунді драфту 1981 року, у відповідь на майбутні два вибори в першому раунді драфту, на які було обрано Роланда Блекмена (1981) й Сема Перкінса (1984).
У 1980-х роках «Маверікс» були сильною командою в умовах висококонкурентної Західної конференції. На чолі з Марком Агуерро, Бредом Девісом, Роландом Блекменом, Дереком Харпером, Семом Перкінсом і Детліфом Шемфом, «Маверікс» виходила до плей-оф шість разів у період 1983—1990 років, посіла перше місце в дивізіоні в сезоні 1986-87 та досягла фіналу Західної конференції 1988 року. Однак «Мавс» не змогла пройти далі у плей-оф, коли в ті часи домінувала команда «Лос-Анджелес Лейкерс».
Період 1990-х для «Маверікс» відомий як «темний вік». Вони не досягали плей-оф з 1991 по 2000 рік, залишаючись на дні турнірної таблиці з показником 11 виграних і 71 програних матчів (11-79) у сезоні 1992—93 і 13-69 наступного сезону. Падіння показників пояснювали подіями як на ігровому майданчику, так і поза ним, особливо проблемами Роя Тарплі з наркотиками, через які йому заборонили грати в НБА, травмами і впливом колишнього тренера Квіна Бакнера. Середина 1990-х позначилася позитивними моментами для «Мавс» у вигляді «трьох Д»: Джейсон Кідд, Джим Джексон та Джамал Машберн. Кідд став найвідомішим із трійки, вигравши Нагороду новачка року НБА (разом із Грантом Хіллом) у сезоні 1994-95 і ставши багаторічним учасником матчу всіх зірок НБА.
Для «Маверікс» найкращі часи почалися в період 2000-х на чолі з новою «великою трійкою»: Дірком Новіцкі, Майклом Фінлі та Стівом Нешом. З новим власником Марком К'юбаном і головним тренером Донні Нельсоном команда повернулася до плей-оф у сезоні 2001 року, пробилася до фіналу конференції 2003-го. Але команда «Сан-Антоніо Сперс» весь час завдавала «Маверікс» поразки, ставши її головними суперником. «Велика трійка» поступово розпалася з поверненням Неша до «Фінікс Санз» у сезоні 2004-05 і переходом Фінлі до «Сперс» у сезоні 2005-06. Новіцкі став лідером команди й разом з головним тренером Евері Джонсоном команда вперше досягла фіналу НБА 2006 року, на шляху до фіналу здолавши «Сперс» і «Санс» на чолі з Стівом Нешом. У фіналі, вигравши перші дві гри у «Маямі Гіт», «Мавс» поступилися в наступних чотирьох й чемпіонами стали «Гіт».
Найкращий сезон за свою історію «Мавс» провели в сезоні 2006-07, вигравши 67 матчів. Попри здобуту Новіцкі нагороду Найціннішого гравця НБА, «Маверікс» програли в плей-оф 2007 року команді «Голден-Стейт Ворріорс», очолюваній Доном Нельсоном. Кідд повернувся до команди в сезоні 2007-08, тожі ж у «Мавс» з'явився новий головний тренер — Рік Карлайл.
На початку сезону 2010 року в команді залишалися Новіцкі, Кідд та Джейсон Террі, а також гравці Шон Меріон, Тайсон Чендлер, Хосе Хуан Бареа та Керон Батлер. Команда пробилася до фіналу НБА в 2011 році після 57 перемог у регулярному чемпіонаті, 6-матчевого 1-го раунду плей-оф проти «Портленд Трейл-Блейзерс», розбивши чемпіона останніх двох років «Лейкерс» у півфіналі Західної конференції (не програли їм жодного матчу), а також здолавши в Оклахома-Сіті «Тандер» у фіналі конференції, програвши лише 1 матч з 5. Потрапивши до фіналу вдруге за свою історію, «Маверікс» дістали нагоду взяти реванш у команди «Маямі Гіт» за програний фінал 2006 року.
У 2011-му «Маверікс» здолали «Маямі Гіт», вигравши 4 і програвши 2 матчі. Таким чином «Мавс» уперше в своїй історії стали чемпіонами НБА. Дірк Новіцкі здобув нагороду Найціннішого гравця Фіналу НБА.
«Маверікс» вигравали 50 і більше ігор регулярного сезону 11 сезонів поспіль, починаючи з 2001 року.
Форма ред.
    1980–2001 д
|
 1980–81 в
|
  1981–93 в
|
1993–2001 в
|
2003–04 з
|
  2001–10 в
|
Протягом свого дебютного сезону 1980-81 кольори виїзної форми «Маверікс» були темно-сині з зеленим і білим оздобленням, але наступного сезону зелений і синій кольори помінялися місцями, в результаті зелений колір став основним для виїзних ігор до початку 1990-х. Однак у сезоні 1992–93 кольори знову помінялися місцями: схема кольорів стала така сама, як і в дебютному сезоні, з невеликими змінами в написі «Даллас». Цей дизайн використовувався до 2001 року. У 1980—2001 роках домашня біла форма мала синій напис «Маверікс» з білим і зеленим оздобленням, а також з невеликими змінами напису «Маверікс» протягом 1990-х.[2] Виїзна форма 1980-х була відроджена в сезоні 2004-05 як частина святкування 25-річчя участі в НБА. Однак, незважаючи на відроджену форму 1980-х, схема напису номера запозичена з форми 1990-х.
У сезоні 2001-02 «Маверікс» кардинально оновили свій логотип і форму, разом з новою, натхненною командою НФЛ «Даллас Ковбойс», схемою кольорів, що складалася з темно-синього, синього та срібного кольорів. Нова форма мала напис «Даллас» як на домашній, так і на виїзній формах. На домашній формі напис був темно-синього кольору на грудях і номер синього кольору зі срібним оздобленням, тоді як виїзна форма мала напис білого кольору і номер срібного кольору з білим оздобленням.
У сезоні 2003–04 дебютувала альтернативна форма «Маверікс» блискучого срібного кольору з написом «Маверікс» білого кольору й синім обрамленням, номер був синього кольору. Однак ця форма не набула популярності в уболівальників, які глузливо називали її «мішки для сміття», тому вона була скасована після лише однієї гри (з «Лос-Анджелес Лейкерс» 28 жовтня 2003 року).
У сезоні 2004–05 «Маверікс» представили альтернативну форму зеленого кольору, схожу на форму 1980-х. Її розробив репер Шон «Пи Дідді» Комбс із написом «Мавс» білого кольору на лицьовій стороні футболки з блакитним обрамленням, номер був срібного кольору з білим обрамленням над написом на лівому боці грудей.
21 вересня 2009 року «Маверікс» презентували нову альтернативну форму темно-синього кольору з написом «Мавс», замінивши попередню — зелену. Ця ж форма використовувалася для просування бренду серед латиноамериканської спільноти й мала напис «Лос Мавс».[3]
19 серпня 2010 року «Маверікс» презентували ще одну зміну своєї виїзної форми — основним кольором став темно-синій з написом «Даллас» блакитного кольору і срібного кольору номерами в білому обрамленні. Альтернативна форма була відмінена.[4] Однак форма «Лос Мавс» залишилася, незважаючи на зміни, але востаннє використовувалася для латиноамериканських заходів.
13 грудня 2011 року «Маверікс» презентували альтернативну форму на основі останньої, що використовувалася в сезоні 2009—10, але основним кольором став блакитний, а номер розмістився під написом «Мавс».
Головні тренери ред.
За всю свою історію «Маверікс» очолювало 9 головних тренерів. Першим був Дік Мотта, який був двічі тренером і очолював «Мавс» 9 сезонів. Він рекордсмен серед усіх тренерів команди за проведеними матчами — 738. Дон Нельсон, батько Донні Нельсона, є рекордсменом з виграних матчів за регулярний сезон — 339. Евері Джонсон — рекордсмен з проведених матчів у плей-оф — 47, а також з перемог у плей-оф — 23, включаючи рекорд з найвищого відсотку виграних матчів за сезон — 73,5 %. Нельсон був названий одним з десяти найвидатніших тренерів у історії НБА. Джонсон став першим тренером, який виграв з командою Західну конференцію, програвши в фіналі 2006 року команді «Маямі Гіт».[5] Джонсон також єдиний тренер «Маверікс», який виграв нагороду тренера року НБА, здобувши її в сезоні 2005–06.[6] Квін Бакнер і Джим Клемонс провели всю свою тренерську кар'єру в «Маверікс». Лише Дон Нельсон був обраний до списку членів Баскетбольного залу слави тренерів.Рік Карлайл став головним тренером «Маверікс» 2008-го[7] і привів команду до першого чемпіонства за всю історію її існування в 2011 році, вигравши в «Маямі Гіт» і взявши таким чином реванш за поразку команди в фіналі 2006-го.
Список сезонів ред.
Домашні стадіони ред.
- Реюніон Арена (1980—2001)
- Моді Колізей (1984 гра 5-та першого раунду)
- Амерікан-Ерлайнс-центр (2001–понині)
Склад Команди ред.
Склад Даллас Маверікс
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Гравці | Тренери | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Склад • Транзакції | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Закріплені номери ред.
| Закріпленні номери в Даллас Маверікс | |||
| N° | Гравець | Позиція | Роки виступу |
|---|---|---|---|
| 15 | Бред Девіс | З | 1980–92 |
| 22 | Роландо Блекмен | З | 1981–92 |
Баскетбольний Зал Слави ред.
- 2 Алекс Інгліш, форвард , 1990–91
- 4 Едріан Дентлі, форвард , 1989–90
- 70 Денніс Родман, форвард , 2000
- Дон Нельсон, тренер, 1997-05
Індивідуальні нагороди ред.
Найцінніший гравець Фіналу НБА
|
Друга збірна всіх зірок захисту НБА
|
Приз за спортивну поведінку НБА
|
Учасники Збірних всіх зірок НБА ред.
- Марк Агуірр — 1984, 1987, 1988
- Роландо Блекмен — 1985, 1986, 1987, 1990
- Джеймс Дональдсон — 1988
- Джейсон Кідд — 1996, 2010
- Кріс Гатлінг — 1997
- Майкл Фінлі — 2000, 2001
- Дон Нельсон — 2002 (Тренер)
- Дірк Новіцкі — 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012
- Стів Неш — 2002, 2003
- Евері Джонсон — 2006 (Тренер)
- Джош Говард — 2007
Статистика ред.
В = Перемоги, П = Поразки, П% = Відсоток виграних матчів
| Сезон | В | П | П% | Плейоф | Результати |
|---|---|---|---|---|---|
| 1980-81 | 15 | 67 | .183 | ||
| 1981-82 | 28 | 54 | .341 | ||
| 1982-83 | 38 | 44 | .463 | ||
| 1983-84 | 43 | 39 | .524 | Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції |
Даллас 3, Сієтл 2 Лос-Анджелес 4, Даллас 1 |
| 1984-85 | 44 | 38 | .537 | Програли в першому раунді | Портленд 3, Даллас 1 |
| 1985-86 | 44 | 38 | .537 | Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції |
Даллас 3, Юта 1 Лос-Анджелес 4, Даллас 2 |
| 1986-87 | 55 | 27 | .671 | Програли в першому раунді | Сієтл 3, Даллас 1 |
| 1987-88 | 53 | 29 | .646 | Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Програли в фіналі конференції |
Даллас 3, Х'юстон 1 Даллас 4, Денвер Наггетс 2 Лос-Анджелес 4, Даллас 3 |
| 1988-89 | 38 | 44 | .463 | ||
| 1989-90 | 47 | 35 | .573 | Програли в першому раунді | Портленд 3, Даллас 0 |
| 1990-91 | 28 | 54 | .341 | ||
| 1991-92 | 22 | 60 | .268 | ||
| 1992-93 | 11 | 71 | .134 | ||
| 1993-94 | 13 | 69 | .159 | ||
| 1994-95 | 36 | 46 | .439 | ||
| 1995-96 | 26 | 56 | .317 | ||
| 1996-97 | 24 | 58 | .293 | ||
| 1997-98 | 20 | 62 | .244 | ||
| 1998-99 | 14 | 36 | .280 | ||
| 1999-00 | 40 | 42 | .488 | ||
| 2000-01 | 53 | 29 | .646 | Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції |
Даллас 3, Юта 2 Сан-Антоніо 4, Даллас 1 |
| 2001-02 | 57 | 25 | .695 | Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції |
Даллас 3, Міннесота 0 Кінґс 4, Даллас 1 |
| 2002-03 | 60 | 22 | .732 | Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Програли в фіналі конференції |
Даллас 4, Портленд 3 Даллас 4, Кінґс 3 Сан-Антоніо 4, Даллас 2 |
| 2003-04 | 52 | 30 | .634 | Програли в першому раунді | Кінґс 4, Даллас 1 |
| 2004-05 | 58 | 24 | .707 | Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції |
Даллас 4, Х'юстон 3 Фінікс 4, Даллас 2 |
| 2005-06 | 60 | 22 | .732 | Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Виграли в фіналі конференції Програли в фіналі |
Даллас 4, Мемфіс 0 Даллас 4, Сан-Антоніо 3 Даллас 4, Фінікс 2 Маямі 4, Даллас 2 |
| 2006-07 | 67 | 15 | .817 | Програли в першому раунді | Голден Стейт 4, Даллас 2 |
| 2007-08 | 51 | 31 | .622 | Програли в першому раунді | Нью-Орлінс 4, Даллас 1 |
| 2008-09 | 50 | 32 | .610 | Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції |
Даллас 4, Сан-Антоніо 1 Денвер 4, Даллас 1 |
| 2009-10 | 50 | 32 | .610 | Програли в першому раунді | Сан-Антоніо 4, Даллас 2 |
| 2010-11 | 60 | 22 | .732 | Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Виграли в фіналі конференції Виграли в фіналі |
Даллас 4, Портленд 2 Даллас 4, Лейкерс 0 Даллас 4, Оклахома 1 Даллас 4, Маямі 2 |
| 2011-12 | 36 | 30 | .545 | Програли в першому раунді | Оклахома 4, Даллас 0 |
| 2012-13 | 41 | 41 | .500 | ||
| Всього | 1,341 | 1,317 | .505 | ||
| Плейоф | 86 | 93 | .480 |
Поточний склад ред.
Примітки ред.
- ↑ [1] [Архівовано 13 березня 2013 у Wayback Machine.] http://www.forbes.com/teams/dallas-mavericks/ [Архівовано 13 березня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Dallas Mavericks – Chris Creamer's Sports Logos Page. Sportslogos.net. Архів оригіналу за 13 червня 2011. Процитовано 16 червня 2011.
- ↑ Davis, Todd. Mavericks debut a new alternate jersey | Dallas Mavericks Blog | Sports News | News for Dallas, Texas | The Dallas Morning News. Mavsblog.dallasnews.com. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 16 червня 2011.
- ↑ Dallas Mavericks' possible new uniforms: What do you think? | Dallas Mavericks News – Sports News for Dallas, Texas – SportsDayDFW. Dallasnews.com. 19 серпня 2010. Архів оригіналу за 23 листопада 2010. Процитовано 16 червня 2011.
- ↑ 2005–07 Dallas Mavericks Statistics. basketball-reference.com. Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 17 грудня 2008. Процитовано 8 грудня 2008.
- ↑ NBA postseason awards – Coach of the Year. National Basketball Association. Turner Sports Interactive, Inc. Архів оригіналу за 18 грудня 2008. Процитовано 8 грудня 2008.
- ↑ Dallas Mavericks Coach Register. basketball-reference.com. Sports Reference LLC. Архів оригіналу за 29 грудня 2008. Процитовано 8 грудня 2008.
Посилання ред.
- Офіційний сайт Даллас Маверікс (англ.)