Відкрити головне меню

Дай-цзун (кит.: 代宗; піньїнь: Dàizōng), особисте ім'я Лі Юй (кит.: 李豫; піньїнь: Lǐ Yù; 9 січня 726 —23 травня 779) — одинадцятий імператор династії Тан у 762779 роках.

Дай-цзун
Tang Daizong.jpg
11-й Імператор Тан
18 травня 762 — 10 червня 779 року
Попередник: Лі Хен
Спадкоємець: Лі Ко
 
Народження: 9 січня 727
Лоян, Henan Prefectured, Династія Тан
Смерть: 23 травня 779 (52 роки)
Chang'an Districtd, КНР
Громадянство: Династія Тан[1]
Віросповідання: буддизм
Батько: Су-цзун[1]
Мати: Wu Shi(Daughter of Wu Ling Gui)d
У шлюбі з: Consort Shend[1], Consort Dugud, Q16075417?, Q11053517? і DuGu Shi(Daughter of Du Gu Chu)d[1]
Діти: Li Shi(Daughter of Li Yu)d[1], Li Shi(Leangongzhu)d, Q10905971?, Li Shi(Daughter of Li Yu)d[1], Q10941115?, Princess Shengpingd[1], Li Shi(Daughter of Li Yu)d[1], Li Shi(Daughter of Li Yu)d[1], Q11131001?, Li Shi(Daughter of Li Yu)d[1], Li Shi(Daughter of Li Yu)d[1], Q16603436?, Q16603507?, Q16603514?, Q16603515?, Q16603542?, Q16603556?, Q16603625?, Princess Zhuangyi of Zhaod, Li Shi(Daughter of Li Yu)d[1], Де-цзун[1], Li Suid, Li Xiand[1], Li Xund[1], Li Jiongd[1], Li Shud[1], Li Naid[1], Li Tongd[1], Li Zaod[1], Li Liand[1], Li Kuid[1], Li Yid[1], Li Yud[1], Li Yud[1], Li Jiad[1], Li Xiad, Li Goud[1], Li Xuand, Li Yud[1], Li Miaod[1], Li Sud[1], Li Shi(Daughter of Li Yu)d[1] і Li Shi(Daughter of Li Yu)d[1]

ЖиттєписРедагувати

Народився 9 січня 726 року уродині Лі Сішеня, князя Чона, майбутнього імператора Су-цзуна. Був його старшим сином. Оримав гарну освіту. Втім відкинув конфуціанство й даосизм. Більше мав прихильність до буддизму. Разом із батьком боровся проти повстанців на чолі із Ань Лушанєм, а потім родиною Ші. Після смерті батька у 762 році інша дружина Су-цзуна — імператриця Чжан — намагалася відсторонити Лі Ю від влади, зробивши імператором власного сина. Цьому завадив євнух Лі Фугуо. Зрештою Лі Ю став імператором Дай-цзуном, а імператрицю Чжан страчено.

За його правління завершилася війна по відновленню влади династії на північних китайських землях. Разом з тим у 763 році розпочалася війна з Тибетом. Війська тибетського імператора Тисрондецана захопили столицю Чан'ань й оголосили імператором Китаю двоюрідного брата Су-цзуна — Лі Ченьхуна. Дай-цзун втік з рештою військ у східні префектури. Втім того ж року китайський генерал Го Цзиі відвоював столицю. Згідно з миром, Китай втатив значні території, де розводили коней. З цього моменту їх стали купувати в уйгурів, на що йшли тисячі рулонів шовку. У 764 році відбулося повстання на території сучасної провінції Шаньсі, яке втім швидко було придушено. Проте ці події значно похитнули силу уряду.

У 764—765 роках відбулися нові військові сутички з Тибет. Водночас військові губернатори (цзедуші) на півночі імперії стали все більш самостійними. У 768—772 роках імператор Дай-цзун намагався приборкати їх, але марно. Тоді ж відбувся конфлікт з уйгурами, які на деякий час захопили Лоян. Лише після укладання нової вигідної їм угоди залишили територію Китаю. Все це посилювало економічні складнощі. Ще напочатку свого правління Дай-цзун щоб попонити скорбницю посилив соляну державну монополію. У 772 році він спробував впровадити монополію на чай, проте невдало внаслідок корупції провінційних чиновників. Наприкінці життя влада багатьої військових губернаторів вже передавалася у спадок, а Дай-цзун лише затверджував цей факт. Водночас посилилися позиції євнухів. Імператор останні роки приділяв розвитку буддизма в імперії, будівництву буддистських храмів. Він помер 23 травня 779 року.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи China Biographical Database

ДжерелаРедагувати

  • Rainer Hoffmann, Qiuhua Hu: China. Seine Geschichte von den Anfängen bis zum Ende der Kaiserzeit. Freiburg 2007, ISBN 978-3793094999.