Дайсон (місячний кратер)

великий метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця

Кра́тер Дайсон (лат. Dyson) — великий метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця. Назва присвоєна на честь англійського астронома Френка Вотсона Дайсона (1868—1939) і затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулось у нектарському періоді[1].

Характеристики кратера
Дайсон
Світлина із зонда Clementine.
Координати 60°52′12″ пн. ш. 121°42′36″ зх. д. / 60.87000000002777256° пн. ш. 121.71000000002777597° зх. д. / 60.87000000002777256; -121.71000000002777597
Діаметр 63,1 км
Глибина 2,728 км
Довгота ранкового
термінатора
187°
Епонім Френк Вотсон Дайсон
Рік затвердження 1970
Дайсон. Карта розташування: Місяць
Дайсон
Дайсон

Опис кратера ред.

 
Світлина зонду Лунар орбітер-5 (північ, праворуч).

Найближчими сусідами кратера є кратер Вант-Гофф[en] на заході, кратер Мезенцев[en] на півночі північному заході, кратер Нетер[en] на північному сході, кратер Кулон на південному сході і кратер Крамерс[en] на півдні південному заході. На північний захід від кратера розташовується широка безіменна долина[2]. Селенографічні координати центра кратера 60°52′ пн. ш. 121°43′ зх. д. / 60.87° пн. ш. 121.71° зх. д. / 60.87; -121.71, діаметр 63,1 км[3], гли5бина 2,7 км[1].

За час свого існування кратер зазнав значних руйнувань. До північної північно-західної частини кратера прилягає сателітний кратер Дайсон X (див. нижче), до південно-західної частини — невеликий циркулярний кратер, що межує також із сателітним кратером Дайсон Q. Вал кратера перекривається декількома кратерами різного розміру і має асиметричну форму. У північно-східній часті вал є невисоким та має вузький, практично відсутній внутрішній схил. У решті частинах внутрішній схил валу є досить широким й доходить до половини радіуса кратера. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 1230 м[1]. Дно чаші є рівним і поцятковане безліччю кратерів у східній та північно-східній частинах. Наявний центральний пік, що переходить у лінійний хребет, що досягає західної частини внутрішнього схилу. Об'єм кратера становить приблизно 3400 км³[1].

Сателітні кратери ред.

 
Фрагмент мапи LAC-20.
Дайсон[3] Координати Діаметр, км
B 63°20′ пн. ш. 118°16′ зх. д. / 63.33° пн. ш. 118.27° зх. д. / 63.33; -118.27 (Дайсон B) 49,6
H 59°19′ пн. ш. 114°21′ зх. д. / 59.31° пн. ш. 114.35° зх. д. / 59.31; -114.35 (Дайсон H) 21,0
M 58°10′ пн. ш. 121°32′ зх. д. / 58.17° пн. ш. 121.53° зх. д. / 58.17; -121.53 (Дайсон M) 31,5
Q 59°11′ пн. ш. 126°08′ зх. д. / 59.19° пн. ш. 126.13° зх. д. / 59.19; -126.13 (Дайсон Q) 93,2
X 62°16′ пн. ш. 123°02′ зх. д. / 62.26° пн. ш. 123.03° зх. д. / 62.26; -123.03 (Дайсон X) 25,8

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е Lunar Impact Crater Database [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)
  2. Кратер Дайсон на мапі LAC-20 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2013. Процитовано 11 березня 2020.
  3. а б Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу. Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 11 березня 2020.

Посилання ред.