Дагні Юль
Дагні Юль (Юлль) (норв. Dagny Juel, Juell), у шлюбі Пшибишевська (8 червня 1867, Конгсвінгер (Гедмарк) — 5 червня 1901, Тифліс) — норвезька письменниця, піаністка, перекладачка, муза художників і письменників прекрасної епохи.
| Дагні Юль | |
|---|---|
| бук. Dagny Juel | |
 | |
| Ім'я при народженні | норв. Dagny Juell |
| Народилася |
8 червня 1867[1][2][3] Конґсвінґер, Гедмарк, Норвегія[1] |
| Померла |
5 червня 1901[1][2][3] (33 роки) Тифліс, Російська імперія[1] ·вогнепальне поранення |
| Країна |
 Норвегія |
| Діяльність | письменниця, натурщиця, піаністка |
| Знання мов | норвезька[2] |
| Батько | Hans Lemmich Juelld |
| Брати, сестри | Ragnhild Jueld |
| У шлюбі з | Пшибишевський Станіслав[4] |
| Діти | Zenon P. Westrupd |
Життєпис ред.
У 1892 році одружилася зі Станіславом Пшибишевським. Жили з чоловіком у Берліні, у них у домі бували Ібсен, Кіттельсен, Вігеланд, Гамсун. У 1895 році народила сина Зенона, в 1897 — дочку Іву (Іві). Жили в Стокгольмі, Копенгагені, Берліні, Іспанії (1898).
У 1898 році переїхали до Кракова, познайомилися з Генріком Сенкевичем, Тадеушем Бой-Желенським. Чоловік мав кілька романів на стороні (від одного з них народилася дочка, в майбутньому польська письменниця Станіслава Пшибишевська[pl], 1901—1935). У 1901 році Юлль із сином Зеноном і своїм коханцем Владиславом Емеріком виїхала у Тифліс; чоловік мав їхати з ними, але затримався на кілька днів. У номері Гранд-готелю Емерік після сварки застрелив Дагні Юлль у присутності її сина, наступного дня покінчив з собою.
Похована в Тифлісі.
Творчість та образ у мистецтві ред.
Авторка віршів, драм, новел. Перекладала норвезькою твори чоловіка та інших польських авторів.
Дагні Юлль писали Едвард Мунк, Станіслав Виспянський, Конрад Кржижановский, Войцех Вейс, Юлія Вольфторн, Ян Нальборчик та ін.
Дагні Юль — одна з героїнь псевдодокументального телефільму британського режисера Пітера Воткінса Едвард Мунк (1974).
Твори ред.
- The poems of Dagny Juel Przybyszewska. — Philadelphia: Branch Redd Books, 1988.
Література ред.
- Kossak E. K. Dagny Przybyszewska, zbłąkana gwiazda. — Warszawa: PIW, 1973.
- Kolinska Kr. Stachu: jego kobiety, jego dzieci. — Kraków: Wydawn. Literackie, 1978 (переизд. 1984, 1994).
- Norseng M. K. Dagny: Dagny Juel Przybyszewska, the woman and the myth. — Київ: University of Washington Press, 1991
- Wittlin Th. Eine Klage für Dagny: Biographie der Dagny Juel-Przybyszewski. — Paderborn: Igel Verlag, 1995
- Lishaugen R. Dagny Juel: tro, håp og undergang. — Oslo: Andresen & Butenschøn, 2002.
- Sawicka A. Dagny Juel Przybyszewska: fakty i legendy. — Gdańsk: Słowo/Obraz Terytoria, 2006.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #119056992 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502