Вікіпедія

Давид бен Авраам аль-Фасі

Давид бен Авраам аль-Фасі (івр. דוד בן אברהם אלפאסי‎) - середньовічний єврейський, марокканським лексикограф і граматик з Феса, який жив у другій половині X століття (помер до 1026 р. н. е.), який врешті оселився в Ізраїлі, де, як вважають, він створив свій шедевр. Він належав до секти караїмів і виявляв навички граматика та коментатора.

Давид бен Авраам аль-Фасі
Діяльність лексикограф, мовознавець, письменник
Конфесія юдаїзм

Аль-Фасі був автором Кітаб Джамінь аль-Альфана ("Книга зібраних значень"), одного з найдавніших юдейсько-арабських словників, роботи, що визначає слова в єврейській Біблії.[1] Це перший словник біблійної єврейської мови. Він класифікує коріння за кількістю їх букв, як це робили граматики до Юди Хайюджа .

Метод з'ясування ред.

Вчені відзначають, що Давид бен Авраам аль-Фасі, у всіх протиріччях між равіністами і караїмами, незмінно підтримував останніх, часто критикуючи погляди перших.[2] Його метод стислий, зводить визначення слів, зрозуміле сучасникам, не згадуючи їх по імені. Єдиним авторитетом, який він згадує по імені (двічі), є Саадія Гаон, якого він називає Аль-Фаюмі. Хоча у багатьох випадках метод висвітлення Аль-Фасі подібний до методу Саадіа Гаона, в інших сферах з'ясування він не стримує своєї критики з боку методу Саадії Гаона, не називаючи його прямо.[3] Ранні рабинські джерела, такі як арамейський Таргум Онкелос та Джонатан бен Узіель, натякаються на його використання таких титулів, як аль-Таргум, аль-Суріані та аль-Мутарджім.[4]

В єврейській граматиці, як відомо, аль-Фасі розрізняв “шоршійот” (радикальні літери; лексичні корені) та “шімушійот” (теоретичні корені; сервільні літери), але не давав їм мнемоніки.[5]

Анекдоти з історії євреїв ред.

Аль-Фасі зафіксував, що після завоювання мусульманами Єрусалиму євреям було дозволено молитися біля воріт Храмової гори, якій до цього часу було відмовлено євреям, що жили під візантійцями.[6]

Пізніше словник Аль-Фасі скоротив філолог Леві б. Єфет, корінний житель Єрусалиму, і його скорочення було, в свою чергу, уособлено Алі б. Сулейман, також Єрусалимський.

Примітки ред.

  1. ↑ Solomon Skoss, The Hebrew-Arabic Dictionary of the Bible known as Kitab Jami al-Alfaz (Agron) of David ben Abraham Al-Fasi, the Karaite (New Haven: Yale UP 1936-1945), pp. XXXV-ff.
  2. ↑ The Hebrew-Arabic Dictionary of the Bible, Known as `Kitāb Jāmiʿ al-Alfāẓ` (Agron) of David ben Abraham al-Fasi (ed. Solomon L. Skoss), Yale University Press: New Haven 1936, vol. 1, (Introduction), p. [Roman numeral] l
  3. ↑ The Hebrew-Arabic Dictionary of the Bible, Known as `Kitāb Jāmiʿ al-Alfāẓ` (Agron) of David ben Abraham al-Fasi (ed. Solomon L. Skoss), Yale University Press: New Haven 1936, vol. 1, (Introduction), p. [Roman numeral] xxxiii
  4. ↑ Encyclopaedia Judaica (vol. 2), Jerusalem 1971, p. 599, s.v. Alfasi, David Ben Abraham
  5. ↑ Luba Charlap, A Re-examination of Menaḥem ben Sarūq's Root Concept – Lexical Root vs. Theoretical Root, who cites the eleven “šoršiyyot” that are brought down by him in alphabetical order – גדז חטס עפץ קר, as also the eleven “šimušiyyot” – אב הו יכלם נשת, and which are referred to in the Kitāb Jāmi' al-Alfāẓ of David ben Abraham al-Fāsī, [Agron], published by S. L. Skoss, vol.I, Philadelphia 1945, the Introduction, p. 11
  6. ↑ The Hebrew-Arabic Dictionary of the Bible, Known as `Kitāb Jāmiʿ al-Alfāẓ` (Agron) of David ben Abraham al-Fasi (ed. Solomon L. Skoss), Yale University Press: New Haven 1936, vol. 1, (Introduction), p. [Roman numeral] xxxix–x
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Давид_бен_Авраам_аль-Фасі&oldid=32565008