Тамарченко Давид Овсійович
Давид Овсійович Тамарченко (16 березня 1907, Старий Крим — 10 січня 1959, Ленінград) — радянський літературний критик, літературознавець і теоретик літератури, доктор філологічних наук.
| Тамарченко Давид Овсійович | |
|---|---|
| Народився |
3 (16) березня 1907 або 16 березня 1907[1] Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер |
10 грудня 1959 (52 роки) або 11 грудня 1959[1] (52 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Діяльність | філолог, літературний критик |
| Відомі учні | Фогель Зіновій Володимирович |
Закінчив в 1930 році Державну Академію мистецтвознавства в Ленінграді. Вивчав військову прозу, прозу К. О. Федіна. Брав участь в дискусіях 1930-х років в Ленінграді, займаючи позиції, близькі тодішньому офіціозу, з яких критикував переверзевців, марристів, рапповців, Г. Горбачова та ін. Викладав у Ленінграді, Кірові.
Після війни викладав в Києві, потім у Ленінграді. Досліджував творчість Т. Г. Шевченка, російських класиків XIX століття, спірні питання, пов'язані з вивченням «Євгенія Онєгіна» О. С. Пушкіна, «Героя нашого часу» М. Ю. Лермонтова і «Мертвих душ» М. В. Гоголя. Формулюючи свій погляд на проблематику і жанрову природу цих романів, висвітлював риси їх своєрідності в порівнянні з попереднім і сучасним їм закордонним романом.
У 1930-х роках жив на Васильєвському острові.
Джерела ред.
- Тамарченко, Давид Евсеевич[недоступне посилання](рос.)
Посилання ред.
- Тамарченко Давид Овсійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 22-23.
- ↑ а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова