Девід Брюстер

(Перенаправлено з Давид Брюстер)

Сер Де́від Брю́стер (англ. Sir David Brewster; 11 грудня 1781 — 10 лютого 1868) — шотландський фізик, член Лондонського королівського товариства (1815)[8], президент Королівського товариства Единбурга (1864).

Девід Брюстер
англ. Sir David Brewster
Девід Брюстер
Девід Брюстер
Девід Брюстер
Народився 11 грудня 1781(1781-12-11)[1][2][…]
Jedburghd, Jedburghd, Роксбургширd, Скоттіш-Бордерс, Шотландія, Королівство Велика Британія[4]
Помер 10 лютого 1868(1868-02-10)[1][2][…] (86 років)
Melrose[d], Melrose[d], Роксбургширd, Скоттіш-Бордерс, Шотландія, Сполучене Королівство[4]
Поховання Melrose Abbeyd[5]
Країна Велика Британія Велика Британія
Діяльність ботанік, інженер-будівельник, фізик, математик, астроном, філософ, винахідник, письменник, викладач університету, біограф
Alma mater Единбурзький університет
Галузь ботаніка, фізика, математика і астрономія
Заклад Університет Сент-Ендрюса
Відомі учні Ісаак Ньютон
Членство Лондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Французька академія наук
Петербурзька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Ірландська королівська академія
Російська академія наук
Прусська академія наук
Королівське товариство Единбурга
Американське антикварне товариство
Паризька медична академія
Баварська академія наук
Fellow of the Society of Antiquaries of Scotlandd
Національна академія наук США
Туринська академія наук[4]
Відомий завдяки: брюстерит, кут Брюстера
Батько James Brewsterd[6]
Мати Margaret Keyd[6]
У шлюбі з Jane Kirke Pernelld[7]
Juliet Macphersond[7]
Діти Constance Marion Brewsterd[6]
David Brewster Macphersond[7]
Margaret Maria Gordond
Нагороди

CMNS: Девід Брюстер у Вікісховищі

Біографічні відомості ред.

Народився в місті Джедбург 11 грудня 1781 року. Вивчав теологію в Единбурзькому університеті, прийняв сан священика і став одним із засновників Вільної шотландської церкви. Був фармацевтом, потім доктором права й адвокатом, але вже з 1801 року став займатися фізикою, якій потім — і переважно оптиці — присвятив своє життя. Згодом він був професором фізики і, нарешті, ректором Единбурзького університету.

Спеціалізувався на вивченні оптичних явищ, передусім спектральних і поляризаційних. Відкрив у 1815 році зв'язок між показником заломлення діелектрика і кутом падіння світла, за якого відбите від поверхні діелектрика світло є повністю поляризованим (Закон Брюстера). Вивчав поглинання світла, відкрив подвійне променезаломлення у середовищах зі штучною анізотропією, спостерігав при цьому колову поляризацію (1815), відкрив існування двовісних кристалів (1818). У 1817 році винайшов калейдоскоп, розробив метод отримання інтерференції від краю, удосконалив стереоскоп (1949).

Є автором біографії Ісаака Ньютона[9].

У 1830 році науковця було нагороджено Королівською медаллю Лондонського королівського товариства[10].

Сер Девід Брюстер помер 10 лютого 1868 року в рідних місцях і був похований в абатстві Мелроуз, поряд зі своєю першою дружиною та другим сином.

Вшанування пам'яті ред.

На честь Брюстера названо мінерал брюстерит — складний алюмосилікат кальцію, стронцію, барію.

Його ім'я носить невеликий місячний ударний кратер[en] на північній околиці Затоки Любові на поверхні Місяця[11].

На честь Девіда Брюстера названо астероїд головного поясу 5845 Девідбрюстер[12].

Вулиця в комплексі Kings Buildings[en] (наукові будівлі, пов'язані з Единбурзьким університетом) була названа в його пам'ять у 2015 році.

Публікації ред.

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б в www.accademiadellescienze.it
  5. Find a Grave — 1996.
  6. а б в Lundy D. R. The Peerage
  7. а б в Kindred Britain
  8. Brewster; Sir; David (1781—1868); Knight Natural Philosopher [Архівовано 9 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
  9. Brewster D. The Life of Sir Isaac Newton. — New York : Harper & Brothers, 1840. — 323 с.
  10. Royal Medal [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.).
  11. Brewster (crater) [Архівовано 9 січня 2022 у Wayback Machine.] // Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
  12. IAU Minor Planet Center. minorplanetcenter.net. Процитовано 21 червня 2023.

Джерела ред.

Посилання ред.