Давидова Людмила Петрівна

Людмила Давидова (дівоче прізвище Шляхтур; нар. 29 березня 1939, Тула — пом. 25 грудня 1996, Москва) — радянська актриса кіно і театру.

Давидова Людмила Петрівна
Людмила Петровна Шляхтур
Дата народження 29 березня 1939(1939-03-29)[1]
Місце народження Тула, СРСР
Дата смерті 25 грудня 1996(1996-12-25)[1] (57 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Домодєдовське кладовищеd
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1962)
Професія акторка
Кар'єра 19601988
IMDb ID 0205877

Виконавиця характерних ролей. Особливо відома глядачам за ролями Вірки-модистки з фільму «Місце зустрічі змінити не можна» та Наталі з фільму «Тіні зникають опівдні».

БіографіяРедагувати

Батько — Петро Іванович Шляхтур (1915—1992), військовослужбовець. Мати — Марія Петрівна (1919—1997), домогосподарка.

Після війни сім'я переїхала до Москви, Людмила вступила до першого класу. Вже тоді стало ясно: дівчинка буде акторкою.

У 1957 році вступила на акторський факультет ВДІКУ на курс Григорія Козінцева та Сергія Скворцова, який закінчила в 1962 році. Весь цей курс став основою створеного в 1962 році Олександром Олександровичем Румнєвим московського експериментального театру пантоміми «Ектемім», який існував до 1964 року.

Після закриття театру Людмила Давидова працювала в Театрі-студії кіноактора, в якому перебувала до 1994 року.

Зніматися стала ще студенткою ВДІКУ. Дебютом стала невелика роль Віри в мелодрамі Іскри Бабич «Перше побачення». На зйомках цього фільму вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — актором і режисером Андрієм Ладиніним, сином знаменитих батьків — Івана Пир'єва і Марини Ладиніної. Шлюб тривав недовго.

Наступним чоловіком Давидової став кінорежисер Валерій Усков, який зняв її в одній з головних ролей у фільмі «Тіні зникають опівдні». Через декілька років цей шлюб теж розпався.

Пізніше Людмила Петрівна взяла прізвище третього чоловіка, Георгія Давидова, декана факультету Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ).

До 1971 року актриса знімалася під своїм дівочим прізвищем, після — як Давидова. В деяких фільмах 1980-х рр. вона вказана в титрах як Макєєва.

Пізніше актриса одружилась вчетверте — з викладачем Інституту іноземних мов Володимира Котьолкіна. Для нього цей шлюб теж був не першим: Володимир був третім чоловіком Людмили Зикіної.

На початку 1990-х у Людмили почалися проблеми зі здоров'ям, її турбували головні болі, вона часто впадала в депресію. Проблеми з нервами довели актрису до психіатричної клініки.

25 грудня 1996 року Людмила Давидова покінчила з собою після виписки з психіатричної клініки[2].

Похована на Домодєдовському кладовищі (67 дільниця, поруч із могилою батька.

ФільмографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Люди и мысли… — Забытые имена. Давыдова Людмила. 24.05.1939 — 25.12.1996. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 10 січня 2013. 

ПосиланняРедагувати