Давидзон Яків Борисович

Я́ків Бори́сович Давидзо́н (27 лютого 1912(1912-02-27), Муровані Курилівці, Ушицький повіт, Подільська губернія, Російська імперія — 26 січня 1998(1998-01-26), Вустер, Массачусетс) — український фотомитець. Заслужений журналіст України (1987), заслужений працівник культури України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1977).

Давидзон Яків Борисович
рос. Я́ков Бори́сович Давидзо́н
Народився 27 лютого 1912(1912-02-27)
Муровані Курилівці, Ушицький повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер 26 січня 1998(1998-01-26) (85 років)
Вустер, Массачусетс, США
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська Радянська Соціалістична Республіка
 СРСР
 Україна
 США
Діяльність фотожурналістика
Відомий завдяки фотокореспондент
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни II ступеня орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського Заслужений журналіст УРСР Національна премія України імені Тараса Шевченка
Барельєф на будинку в Києві, де мешкав фотомитець

Біографія ред.

Народився 27 лютого 1912 р. в селі Муровані Курилівці Вінницької області в бідній багатодітній єврейській родині. По закінченні школи переїхав до Києва, де влаштувався столяром на меблеву фабрику імені Боженка.

Одного разу на день народження дружина подарувала Давидзону фотоапарат «Фотокор» і це стало його захопленням. 12 грудня 1937 року під час проведення виборів до Верховної Ради СРСР, зробив декілька фотознімків на виборчій дільниці заводу «Ленінська кузня». Одна з цих світлин була надрукована в вечірній газеті і це стало дебютом митця. Незабаром Давидзон стає позаштатним кореспондентом вечірки, а згодом його запросили на постійну роботу в газету «Колгоспник України».

Учасник Німецько-радянської війни з перших днів. Спочатку воював у складі 169-ї стрілецької дивізії, а згодом був зарахований кореспондентом газети «За Радянську Україну» Південно-Західного фронту, редактором якої був полковий комісар Микола Бажан, а членами редакційної колегії — Олександр Корнійчук та Ванда Василевська.

У 1942 році перекинутий у ворожий тил, перебував у партизанському з'єднанні Миколи Попудренка, згодом в з'єднаннях Олексія Федорова та Сидора Ковпака. За цей час створив безліч унікальних фотопортретів визначних українських партизанів, оригінальні знімки побуту і бойових операцій народних месників.

Після закінчення війни майже 50 років працював фотокореспондентом республіканської газети «Радянська Україна». Багато знімав українських кінематографістів, політиків, космонавтів. Автор ряду фотоальбомів та книг.

З 1994 р. жив у м. Вустері (США). До 50-річчя Перемоги організував у США фотовиставку своїх робіт. Отримав звання почесного доктора одного з університетів США.

Помер 26 січня 1998 р. у м. Вустер (США).

Нагороди ред.

Література ред.

  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. І88;
  • Шевченківські лауреати: 1962—2001. — К., 2001. — С. 124.