ДОТ № 533 (КиУР)

Координати: 50°39′46″ пн. ш. 30°17′45″ сх. д. / 50.66278° пн. ш. 30.29583° сх. д. / 50.66278; 30.29583

ДОТ № 533 — довготривала оборонна точка, що входила до складу першої лінії оборони Київського укріпленого району. Розташована у лісі напроти села Раківка Вишгородського району.

Історія ред.

ДОТ № 533 у системі оборони 23-го БРО КиУР

ДОТ було побудовано у 1931 році на західній ділянці оборони Києва безпосередньо на передньому краї укріпрайону південніше села Гута-Межигірська. Ця фортифікаційна споруда мала 1 поверх, 3 амбразури для станкових кулеметів (основне озброєння). Його клас стійкості «М1». Тобто споруда могла витримати 1 влучення 203-мм гаубиці^[1].

Організаційно він входив до складу 23-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав район сіл урочище Шевелівка (між селами Гута-Межигірська та Горенка). Основне завдання ДОТ № 533 — прикривати вогнем дамбу через річку Ірпінь^[1].

З початком Німецько-радянської війни гарнізон самої оборонної точки складався з бійців 161-го окремого кулеметного батальйону КиУР. До 24-25 серпня 1941 року споруда знаходилася у тилу радянських військ, фронт пролягав західніше. Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, ДОТ № 502 не мав бойового контакту із супротивником. Вдень 18 вересня війська 37-ї армії Південно-Західного фронту розпочали за наказом відхід з КиУРа та міста Київ. Гарнізони ДОТ КиУР належали до останніх, хто відходив на лівий берег Дніпра, серед них був і гарнізон ДОТ № 533. Вдень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 13-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків^[2].

Сьогодення ред.

ДОТ знищено, обставини підриву невідомі. Скоріш за все його знищили німецькі сапери під час зачистки КиУР, вже після 19 вересня 1941 року.

Галерея ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ДОТ № 533 (КиУР)

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ ^а ^б А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
↑ А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1

[KiUR-1-1] а ^б А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4

[KiUR-2-2] А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1

[1]

[2]