ДОТ № 417 (КиУР)

Координати: 50°26′50″ пн. ш. 30°15′27″ сх. д. / 50.44722° пн. ш. 30.25750° сх. д. / 50.44722; 30.25750

ДОТ № 417 — довготривала оборонна точка, що входила до складу першої лінії оборони Київського укріпленого району. Пам'ятка історії місцевого значення.

Історія ред.

ДОТ № 417 у системі оборони 3-го БРО КиУР

ДОТ було побудовано в 1929—1935 рр. на західній ділянці оборони м. Києва. Ця фортифікаційна споруда мала 1 поверх, 3 амбразури для станкових кулеметів (основне озброєння) та 2 амбразури для ручних кулеметів, що прикривали вхід до ДОТа на ближніх дистанціях бою. Організаційно він входив до складу 3-го батальонного району оборони (БРО) КиУР, що прикривав безпосередньо Берестейське шосе (Житомирське шосе). Його клас стійкості «М1», тобто споруда могла витримати 1 прямих влученнь 203-мм гаубиці^[1].

Берестейське шосе було найбільш танконебезпечним для міста Київ. Тому з початком Німецько-радянської війни біля ДОТ № 417, на тому ж боці від шосе, на відстані не більш ніж 700—800 метрів споруджено 14 артилерійських позицій для протитанкових та польових гармат. Доповненням були ще й розгалужені польові укріплення для піхоти. Гарнізон самої оборонної точки складався з бійців 193-го окремого кулеметного батальйону КиУР^[2].

Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, ДОТ № 417 не мав бойового контакту із супротивником. Вдень 18 вересня війська 37-ї армії Південно-Західного фронту розпочали за наказом відхід з КиУР та міста Київ. Гарнізони оборонних споруд КиУР належали до останніх, хто відходив на лівий берег Дніпра, серед них був і гарнізон ДОТ № 417. Під час відступу власний гарнізон не підірвав споруду. Але не виключено, що внутрішнє обладнання та кулемети були тоді виведені з ладу. Удень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 3-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків. Під час зачистки, після 19 вересня 1941 року, німецькі сапери споруду також не знищили^[2].

Історія ДОТ № 417, як і всього 3-го батальйонного району оборони КиУР нагадує доктрину «Fleet in being» у дії. Чисельна група ДОТ поблизу Брест-Литовського шосе, посиленна польовими укріпленнями та артилерією, стримувала німців від повномасштабного штурму цього відтинку фронту. З іншого боку це примушувало супротивника тримати занадто велику кількість військ перед 3-м БРО, які могли б бути задіяні на інших ділянках фронту. Адже існувала небезпека, що радянські війська, прикриваючись оборонними спорудами, можуть перейти до сильної, підготовленої контратаки значними силами.

Сьогодення ред.

ДОТ збережений та знаходиться у доброму стані. Перед в'їздом до Києва з житомирського напрямку встановлено вказівник в напрямку ДОТа.

ДОТ № 417 має статус пам'ятки історії місцевого значення.^[3]

Галерея ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ДОТ № 417 (КиУР)

Пам'ятна дошка на ДОТі, встановлена після війни
Вказівник на Житомирському шосе перед в'їздом до Києва (з застарілим, неправильним номером ДОТ)

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
↑ ^а ^б А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1
↑ Наказ Міністерства культури і туризму України від 24.09.2008 № 1001/0/16-08, історія

[kiur-1-1] А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4

[KiUR-2-2] а ^б А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1

[3] Наказ Міністерства культури і туризму України від 24.09.2008 № 1001/0/16-08, історія

[1]

[2]

[3]