Відкрити головне меню

Гірчакі́вський ентомологічний заказник — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення.

Гірчаківський ентомологічний заказник
 
Категорія МСОПIV (Заказник)
49°39′03″ пн. ш. 35°26′50″ сх. д. / 49.65083° пн. ш. 35.44722° сх. д. / 49.65083; 35.44722Координати: 49°39′03″ пн. ш. 35°26′50″ сх. д. / 49.65083° пн. ш. 35.44722° сх. д. / 49.65083; 35.44722
Розташування: с. Гірчаківка, Красноградський район, Харківська область
Україна Україна
Найближче місто: Валки
Площа: 5,0 га
Заснований: 20.05.1993
Керівна
організація:
ФАОП «Зоря»
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Гірчаківський ентомологічний заказник. Карта розташування: Харківська область
Гірчаківський ентомологічний заказник
Гірчаківський ентомологічний заказник

Розташований біля сіл Гірчаківка та Миколо-Комишувата Красноградського району.

Загальна площа — 5,0 га.

Заказник утворений рішенням Харківської обласної ради від 20 травня 1993 року[1].

Відповідальний за охорону — ФАОП «Зоря».

Зміст

ОписРедагувати

Заказник розташований на південний захід від села Гірчаківка, у балці, де зберігся фрагмент степового ентомологічного комплексу, трофічно і топічно пов'язаного з цілинними рослинними асоціаціями. Поблизу тече річка Орчик.

До ентомологічної фауни заказника належать рідкісні види комах, що занесені до Червоної книги України: вусач-коренеїд хрестоносець (Dorcadion equestre), махаон (Papilio machaon), каптурниця срібляста (Cucullia argentina).

На території заказника мешкає богомол звичайний (Mantis religiosa), який у 2001 році був уключений до Переліку регіонально рідкісних видів тварин для Харківської області. Згодом вид став численним і у видання Червоної книги Харківської області (2013 рік) вже не потрапив.

Види комах заказника, які були в Червоній книзі України та вилучені з неї в 2009 році, бо їх популяції були відновлені до безпечного рівня[2]: сколія степова (Scolia hirta), рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus).

Флора — різнотравно-ковиловий степ.

Ґрунти — чорноземи.

Заповідний режимРедагувати

Мета створення заказника[3]:

  • збереження та відновлення чисельності комах-запилювачів, які є представниками степу, представленого злаковими та бобовими травами;
  • підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища;
  • проведення науково-дослідної та навчально-виховної роботи.

На території забороняється[1][3]:

  • проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
  • самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму, забруднення території;
  • розорювання земель, знищення видового складу рослин, тварин;
  • будівництво, геологорозвідування, видобування корисних копалин;
  • заготівля лікарських рослин та технічної сировини;
  • збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
  • використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
  • зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
  • організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
  • відвідування території заказника в період розмноження тварин і вигодівлі молоді (з травня до липня);
  • прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок.

Об'єкт збереження — корисні комахи-запилювачі кормових та інших сільськогосподарських рослин.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати