Відкрити головне меню

Гірські марійці (гірськомар. Кирик мари, лукомарій. Курик марій) — компактно розселена етнолінгвістична група марійців, що проживає переважно на заході Марій Ел, а також в Нижньогородській та Кіровській областях Росії.

Гірські марійці
Hill mari folk ensemble.jpg
Горномарійський фольклорний ансамбль
Кількість від 50 до 135 тис. осіб
Ареал

Росія Росія: від 50 до 134 тис. осіб

Входить у Марійці
Мова гірськомарійська, російська
Релігія православ'я, Марійська традиційна релігія

ЕтнонімРедагувати

Етнонім гірські черемиси російського походження. За давньоруською традицією, населення горбистого правобережжя Волги називалося гірськими людьми.

 
Нова Слобода. Сурская школа. Відкрита 1867 як черемиська школа при Михайло-Архангельському чоловічому монастирі

ІсторіяРедагувати

Відмінності між гірськими та луговими марі стали проявлятися з IX—XI ст. На формування гірськомарійської етнокультурної спільноти великий вплив справили чуваші та росіяни і політичні події, пов'язані з приєднанням Марійського краю до Росії.

ПідгрупиРедагувати

У складі етнографічної групи розрізняються невеликі «земляцькі», за місцем проживання, підгрупи: в правобережжі — шурмари (сурські), куширмари (кушерзькі), шошмари (еменгаські), марламари (еласовські), суасламари (живуть у сусідстві з чувашами); в лівобережжі — «лісові» (кожла мари), «ветлузькі» (вӹтлӓ мари), «ардинські» (арде мари), «руткінські» (рӹде мари) та ін.

ПисемністьРедагувати

Ймовірно, гірські марійці, як і лугові, до приходу росіян в край користувалися своєю писемністю.

Перший достовірний текст на кирилиці гірськомарійською мовою відноситься до 1767. Написаний учнями-гірськими черемисами Казані в стилі хвалебної оди на честь приїзду Імператриці Катерини Другої в Казань. Є припущення, що в той же час створенням писемності займалися і учні-марійці в Нижньому Новгороді.

« Тыни мямнамъ моцъ куце ямше эдемгане.
Тынь мямнам тумтушецъ куце тынинъ эргецкане.
Тынь мямнам шицъ кодо шкемя сталан туменена
Тыделянлин — пуже Юма шулкмъ тлянетъ келесена.
»

ЛітератураРедагувати

  • Енциклопедія Республіки Марій Ел/відп. ред. Н. І. Сараєва.-Йошкар-Ола, 2009.-С.521-522
  • Стаття «Марійці»// Народи Росії. Атлас культур та релігій. — М.: Дизайн, Інформація. Картографія, 2010. — 320 с.: З іл. ISBN 978-5-287-00718-8