Відкрити головне меню

Гірськомарійський район

Гірськомарійський район (рос. Горномарийский район, лукомарій. Курыкмарий кундем, гірськомар. Кырык мары кымдем) - адміністративно-територіальна одиниця і муніципальне утворення (муніципальний район) в складі республіки Марій Ел Російської Федерації.

Гірськомарійський район
рос. Горномарийский район
лукомарій. Курыкмарий кундем
гірськомар. Кырык мары кымдем
Coat of arms of Gornomariysky Raion.png Flag of Gornomariysky Raion.png
Герб Гірськомарійського району Прапор Гірськомарійського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Республіка Марій Ел
Населення (2017): 22 121 особа
Площа: 1971,47 км²
Густота населення: 11,22 осіб/км²
Телефонний код: 7-83632
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: місто Козьмодем'янськ
Кількість міських поселень: 1
Кількість сільських поселень: 10
Кількість сіл та присілків: 241
Влада
Веб-сторінка: http://mari-el.gov.ru/gornomari/Pages/main.aspx

Адміністративний центр - місто Козьмодем'янськ (до складу району не входить).

Основне населення району - гірські марійці.

ГеографіяРедагувати

Гірськомарійськbq район розташований на південному заході республіки і межує з Юринським і Кілемарським районами, на заході з Воротинським районом Нижегородської області, на півдні з республікою Чувашія. Велика частина району знаходиться на правобережжі Волги («Гірській стороні»), частина - на лівобережжі Волги і Ветлуги.

Площа району - 1730 км². На його території функціонують заказники «Васільсурські діброви» і «Ємешівський». Пам'ятки природи: Нагірна діброва, Кедровий гай, болото Карасьяр, Большеозерське болото, оз. Нуж'яр, оз. Карасьяр, болото Вовче, гора Аламнер.

Правобережна частина району («Гірська сторона») являє собою піднесену нерівну і горбисту місцевість (абсолютної висоти до 204 м) порізаний малими річками, що впадають у Волгу: Сура, Сумка, Юнга, Мала Юнга, Сундирь, Велика Сундирка. Заволзька частина («Лугова сторона») являє собою рівнинний одноманітний ландшафт. Ця частина району рясніє лісами, озерами і болотами, малими річками та річками, що впадають у Волгу.

НаселенняРедагувати

Населення - 22 121 осіб. Щільність населення - 16,7 чол./км² (2005).

Національний склад

Національний склад населення Гірськомарійського району згідно Всеросійського перепису населення 2010 року. За даними перепису в районі зустрічаються представники 31 національності [1].

Населення
чол.
(2010)
[1]
% від
усього
% від тих,
хто вказав
національність
всего 25 869 100,00 %
1 Марійці 22 192 85,79 % 87,35 %
гірські марійці 21 190 81,91 % 83,41 %
лугово-східні марійці 99 0,38 % 0,39 %
2 Росіяни 2870 11,09 % 11,30 %
3 Чуваші 165 0,64 % 0,65 %
4 Татари 44 0,17 % 0,17 %
5 Українці 31 0,12 % 0,12 %
6 Азербайджанці 14 0,05 % 0,06 %
6 Грузини 14 0,05 % 0,06 %
8 Узбеки 11 0,04 % 0,04 %
інші 65 0,25 % 0,26 %
вказали національність 25 406 98,21 % 100,00 %
не вказали національність 463 1,79 %

Культура і освітаРедагувати

Гірськомарійська мова має статус державної в Республіці Марій Ел. Перші літературні твори цією мовою написані в кінці XVIII століття. Ці перші літературні праці були написані учнями Духовних Православних шкіл, вихідцями з гірських марі, що навчаються в Казані і Нижньому Новгороді. Один із віршів, написаних у 1767 році зберігся до цих пір. Воно присвячене поїздці Катерини II в Казань і написано в стилі хвалебної оди. В 1821 році в Петербурзі гірськомарійською мовою вийшло перше Євангеліє.

Перша граматика гірськомарійської мови вийшла в 1844 році у Фінляндії. Її автором є Матіас Алексантері Кастрéн (1813-1852). Ця граматика написана латинською мовою. В XIX столітті гірськомарійською мовою випущені ряд букварів та церковні книги. Найзначнішим букварем визнаний Буквар пана Кедрова (1867). У 1866 році в Лондоні випущено Євангеліє від Матвія гірськомарійською мовою, за словником, складеним естонським дослідником Відемана. У 2006 році в літературних колах Марій Ел та Естонії був відзначений 140-річний ювілей цієї книги.

ПриміткиРедагувати