Гірнича промисловість Гани

Гірнича промисловість Гани.

Загальна характеристика ред.

Осн. її підгалузі – видобуток золота, алмазів і бокситів, марганцевої руди. Золотодобувна галузь. Протягом більшої частини ХХ ст. золото було другим в експорті (після какао-бобів). На початку 1990-х років в золотодобувну промисловість були направлені значні інвестиції, експорт золота вийшов на 1-е місце. У 1996 виробництво золота в Ґані перевищило 1,6 млн тройських унцій (36% загальних вартості експорту). Більшу частину ґанського золота дають багаті родовища в районі Обоасі, які розробляє компанія «Ашанті голдфілдс корпорейшн», що знаходиться в спільній власності уряду Ґани і британської багатонаціональної гірничодобувної корпорації «Лонро».

Окремі галузі ред.

Золотодобувна галузь ред.

На початку XXI ст. за видобутком золота Ґ. займає 2-е місце в Африці. Основні продуценти золота (див. табл. 2): Ashanti Goldfields Co. (AGC) – 528 451 унцій (2001), Resolute Amansie Ltd – 108 828 унцій (2001), Abosso Goldfields Ltd – 302 563 унцій (2001), Gold Fields Ltd – 504 278 унцій (2001), Bonte Gold Mines Ltd – 65 293 унцій (2001), Bogoso Gold Ltd (BGL), Obenemase Gold Mines Ltd., Prestea Gold Resources (PGR) та інші [Mining Annual Review 2002].

Компанія Ґани Ashanti Goldfields експлуатує в Ґані 4 золотодобувних підприємства і по одному в Ґвінеї, Танзанії і Зімбабве. Видобуток компанією Au за 2001 р. становив 51,01 т у порівнянні з 49,14 т у 2000 р. На провідному підприємстві Tarkwa в Ґані після придбання компанією ПАР Gold Fields суміжних підприємств Damang і Teberebie запаси руди збільшилися до 248,8 т, а ресурси до 622,1 т. У 2002 р. на об'єднаному підприємстві збільшено видобуток Au до 28,0 т/рік [World Gold (Gr. Brit.). - 2002. - 5, № 3. - Р. 5].

В межах золоторудного поясу Бібіані нині (2002 р.) розробляється однойменне родовище і намічається до експлуатації нове золоторудне родовище Чірано.

У 2002 р почав роботу кар'єр на Au-родовищі Богосо (Bogoso), компанія Bogoso Gold Ltd., який буде розробляти окиснені руди родовища. Зруденіння приурочене до потужної регіональної системи крутоспадних зон розсланцювання – т.зв. зони Ашанті. Родов. є одним з численних рудоносних ділянок, локалізованих в рудному полі Престеа. Загальні запаси руди (С1+С2) на кінець 2001 р - 28.5 млн т із вмістом Au 3.14 г/т або загальних запасів золота 89.5 т. В т.ч. окиснені руди - 16.5 млн т руди (46 т золота). Ресурси категорії inferred (P1) становлять 6.7 млн т руди і близько 19 т золота. Окиснені руди будуть розроблятися кар'єром Plant North до 2006 р. з продуктивністю 4-5 млн т руди на рік і отриманням 10-13 т золота. Кінцевими проектними відмітками кар'єру є: довжина - 1 км, ширина - 250 м і глибина - 120 м. Первинні руди будуть розроблятися шахтним способом до 2012-2013 рр. з продуктивністю до 6-7.5 т золота на рік. Після відробляння родовища Богосо в експлуатацію будуть залучені суміжні рудоносні ділянки [African Mining. 2002. V.7, № 4]. Планується розробка Au-родов. Чірано (Chirano), підтверджені запаси якого у 2002 р становлять 12.8 млн т руди із вмістом Au 2.25 г/т, або 28.8 т золота. Запасів досить для відробляння їх кар'єром протягом 6.5 років з отриманням на рік близько 4.4 т золота. Вилучення золота з окиснених руд досягає 95%, а з первинних - 91%, при цьому 35-40% золота планують добувати гравітаційними методами [Mining Journal. 2003. V.340].

Таблиця 2. – Динаміка видобутку золота компаніями Ґани, кг.

Компанії

1999

2000

2001

Ashanti Goldfields Co. (AGC)

- Obuasi

- Ayanfuri

- Iduapriem

- Bibiani

- Asikam

- Teberebie/GAG

 

23 114

1 381

4 976

8 146

34

-

 

19 937

1 132

5 191

8 514

-

839

 

16 437

358

6 380

7 871

-

-

Ashanti загалом

37 651

35 613

31 047

Teberebie

8 578

917

-

Bogoso Gold Ltd (BGL)

4 164

3 380

2 710

Маломасштабні видобувні підприємства

4 069

4 531

5 773

Dunkwa Continental

1

-

-

Bonte Gold Mines Ltd

1 498

2 119

2 031

Gold Fields Ltd

7 956

11 271

15 685

Prestea Sankofa

357

371

257

Barnex Prestea

-

-

-

Resolute Amansie Ltd

4 173

4 174

3 385

Abosso Goldfields Ltd

9 446

10 276

9 411

Midras Mining Ltd

-

79

-

Ghana Consolidated Diamond

-

11

41

Prestea Gold Resources (PGR)

894

742

390

Satellite Goldfields Ltd

2 709

3 039

2 171

Загалом

81 496

76 522

72 902


Алмазодобувна галузь ред.

Видобуток алмазів в Ґані в 2002 р. склав 993 тис. кар. (870 тис. в 2001 р.), в грошовому вираженні 20.7 млн дол. (18.5 млн в 2001 р). Динаміка видобутку алмазів на межі ХХ-XXI ст. стабільно позитивна. Алмази експортують г.ч. в Бельгію та Ізраїль. Ґана планує постачати сировину для індійської гранильної промисловості [Rapaport TradeWire]. За іншими даними видобуток алмазів у Ґані в 2001 р склав 1 169 632,66 карат, що на 33.21% більше, ніж у 2000 р [Mining Annual Review 2002].

На міжнародному алмазному ринку Ґана віднесена до категорії «сенситивних» щодо експорту алмазів, тобто країн до яких потрібна підвищена увага (що, зокрема, пояснює великі розбіжності у даних щодо власного алмазного видобутку Ґани). Країнам-імпортерам рекомендовано ретельно перевіряти експортні документи на алмази з цих країн і у разі виникнення сумнівів в походженні алмазів затримувати їх для перевірки.

Таблиця 3. – Динаміка видобутку алмазів, бокситу та марганцю в Ґані.

Корисні копалини

1999

2000

2001

GCD Diamonds (карат)

207 289

191 460

196 600

Малі та середні видобувні підприємства (карат)

476 744

686 551

973 033

Загальний видобуток алмазів (карат)

684 033

878 011

1 169 633

Боксити (т)

355 263

503 825

678 446

Марганець (т)

611 500

895 339

813 329

 


Інші корисні копалини ред.

Крім золота і алмазів, в Ґані в незначних обсягах добувають боксити і марганець. Основні добувні запаси бокситів і марганцю зосереджені в Західній області. Місцеве значення має розробка вапняку, що використовується для виробництва цементу. На півночі і заході країни розвідані невеликі поклади залізняку, які через низьку якість не розробляються. Ґана відчуває дефіцит родовищ основних металів і викопного палива.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  • Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.