Гіренко Андрій Миколайович

політик

Андрій Миколайович Гіренко (нар. 16 березня 1936(19360316), Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР — 28 грудня 2017, Москва) — український комсомольський та партійний діяч. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1971 — 1976 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976 — квітні 1980 р. Член ЦК КПУ в квітні 1980 — 1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 р. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981 — вересні 1989 р. Член ЦК КПРС у вересні 1989 — серпні 1991 р. Секретар ЦК КПРС у вересні 1989 — серпні 1991 р.

Андрій Миколайович Гіренко
Андрій Миколайович Гіренко
Андрій Миколайович Гіренко
1-й секретар ЦК ЛКСМ України
27 січня 1972 — 25 січня 1975
Попередник Капто Олександр Семенович
Наступник Корнієнко Анатолій Іванович
1-й секретар Херсонського обкому КП України
28 березня 1980 — 23 червня 1987
Попередник Мозговий Іван Олексійович
Наступник Кушнеренко Михайло Михайлович
1-й секретар Кримського обкому КП України
13 червня 1987 — 25 вересня 1989
Попередник Макаренко Віктор Сергійович
Наступник Багров Микола Васильович
Народився 16 березня 1936(1936-03-16)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська СРР, СРСР
Помер 28 грудня 2017(2017-12-28) (81 рік)
Москва, Росія
Похований Троєкуровське кладовище
Відомий як політик
Громадянство СРСР
Національність українець
Alma mater Криворізький національний університет (1958) і Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] (1971)
Політична партія Компартія України
У шлюбі з Гіренко Світлана Іллівна
Діти Ольга
Професія політолог, інженер
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»

Біографія ред.

Ім'я при народженні — Адольф — було змінено в 1972 році на Андрій.[1][2]. Батько загинув на фронті під час війни, мати працювала інженером.

У 1958 році закінчив Криворізький гірничорудний інститут.

У 1958—1962 роках — бригадир електромонтажників, інженер лабораторії рудоуправління, бригадир електрослюсарів шахти «Гігант», старший інженер лабораторії автоматики, механік сигналізації шахти «Комунар» рудоуправління імені Дзержинського міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. У 1962—1963 роках — секретар комітету комсомолу рудоуправління імені Дзержинського.

Член КПРС з 1963 року.

У 1963—1967 роках — 1-й секретар Криворізького міського комітету ЛКСМ України Дніпропетровської області.

У жовтні 1967 — березні 1970 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету ЛКСМУ.

У березні 1970 — 27 січня 1972 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМ України. У 1971 році закінчив Заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

27 січня 1972 — 25 січня 1975 року — 1-й секретар ЦК ЛКСМ України. У 1975 році — інспектор ЦК КПУ.

29 березня 1975 — 28 березня 1980 року — 2-й секретар Херсонського обласного комітету Компартії України.

28 березня 1980 — 23 червня 1987 року — 1-й секретар Херсонського обласного комітету Компартії України.

13 червня 1987 — 25 вересня 1989 року — 1-й секретар Кримського обласного комітету Компартії України.

20 вересня 1989 — 23 серпня 1991 року — секретар ЦК КПРС.

З 1992 року — заступник співголови-координатора Міжнародного конгресу промисловців і підприємців (місто Москва). У 1996 — квітні 1997 року — радник управління кадрів і державної служби апарату Ради Федерацій Федерального Зібрання Російської Федерації.

Громадська діяльність ред.

  • Голова ради українських земляцтв в Москві.
  • Голова правління регіональної громадської організації Дніпропетровського земляцтва «Дніпряни» (місто Москва)

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. БД з історії КПРС. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 29 червня 2014. 
  2. Просто цвела сирень… [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]Днепр Вечерний

Література ред.

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

Посилання ред.