Гіпотеза Ловаса про гамільтонів цикл
класична гіпотеза в теорії графів
Гіпо́теза Ло́васа про гамільто́нів цикл — класична гіпотеза в теорії графів.

Сформульована в четвертому томі «Мистецтва програмування», але, найпевніше, була відома значно раніше.
Формулювання ред.
Кожен скінченний зв'язний вершинно-транзитивний граф містить гамільтонів шлях.
Варіації та узагальнення ред.
- Будь-який скінченний зв'язний вершинно-транзитивний граф, крім п'яти винятків, містить гамільтонів цикл; винятками є:
- Повний граф ,
- Граф Петерсена і граф, отриманий з нього заміною кожної вершини трикутником,
- Граф Коксетера і граф, отриманий з нього заміною кожної вершини трикутником.
-
Повний граф .
-
Граф Петерсена.
-
Граф Коксетера.
Жоден із п'яти винятків не є графом Келі. Це спостереження приводить до слабшої версії гіпотези:
- Будь-який граф Келі скінченної групи містить гамільтонів цикл.
Для орієнтованих графів Келі гіпотеза хибна.
Окремі випадки ред.
- Відомо, що орієнтований граф Келі абелевої групи має гамільтонів шлях.
- З іншого боку, циклічні групи, порядок яких не є степенем простого числа, допускають орієнтований граф Келі без гамільтонового циклу[1].
- 1986 року Д. Вітте довів, що гіпотеза істинна для графів Келі p-груп.
- Питання залишається відкритим для діедральних груп.
Відомо, що для симетричної групи гіпотеза істинна для таких наборів твірних:
- (довгий цикл і транспозиція).
- (твірні Коксетера). У цьому випадку гамільтонів цикл будується алгоритмом Штайнгауза — Джонсона — Троттера[en].
- .
Посилання ред.
- ↑ Holsztyński, W.; Strube, R. F. E. (1978). Paths and circuits in finite groups. Discrete Mathematics 22 (3): 263–272. MR 522721. doi:10.1016/0012-365X(78)90059-6..