Гімн Кедмона

давньоанглійська поема

Гімн Кедмона (англ. Cædmon's Hymn) — гімн давньоанглійською мовою, приписуваний поетові Кедмону[fr] (Cædmon), який жив у VII столітті. За переказом Беди Преподобного, викладеним у «Історії англів» (IV.24), Кедмон був неписьменним пастухом, який працював у абатстві Вітбі. Кедмон не вмів співати та грати. Якось увечері, коли на бенкеті його друзі по черзі грали на арфі та співали, і дійшла черга Кедмону взяти арфу, він мусив відмовитися і, засмучений, пішов додому.

Один із найдавніших рукописів «Гімну Кедмона» (бл. 737)

Вночі уві сні йому явився хтось і попросив заспівати. Кедмон знову відмовився, але незнайомець наполягав. Кедмон спитав, про що йому співати; той відповів: «Заспівай про початок творіння». Тоді Кедмон склав віршовану хвалу Творцю, яка отримала назву «Гімн Кедмона». На ранок він розповів про своє осяяння абатисі Гільді, і та наказала переказати йому докладно біблійну історію, щоб він міг викласти її у віршах. Кедмон прийняв чернецтво і помер у монастирі.

«Гімн Кедмона» зберігся у багатьох рукописах (переважно в складі «Історії англів» Беди) і вважається одним із найстаріших поетичних творів давньоанглійською мовою. У гімні поєднано як язичницьку, так і християнську лексику: деякі формули — «батько слави» (uuldurfadur), «хранитель людей серединного світу» (middingard moncynnæs uard) — мають явні сліди язичництва, інші, як «святий Творець» — відбивають вплив християнства.

ЛітератураРедагувати