Вікіпедія

Гільєрмо Лассо

Гільєрмо Альберто Сантьяго Лассо Мендоса (ісп. Guillermo Alberto Santiago Lasso Mendoza; нар. 16 листопада 1955) — еквадорський бізнесмен і політик, президент Еквадору[4][5]. Був кандидатом на загальних виборах 2021 року[6], перемігши Андреса Араусу.[7] Раніше балотувався в президенти на виборах 2013 та 2017 років. На виборах 2017 року він пройшов до другого туру, де змагався з віцепрезидентом Леніном Морено, але програв з невеликим відривом[8].

Гільєрмо Лассо
ісп. Guillermo Alberto Santiago Lasso Mendoza
Гільєрмо Лассо
Гільєрмо Лассо
Лассо, 2023 рік
Президент Еквадору
24 травня 2021 — 23 листопада 2023
Віцепрезидент Альфредо Бореро[en]
Попередник Ленін Морено
Наступник Данієль Нобоа
Суперміністр економіки
17 серпня 1999 — 24 вересня 1999
Президент Хаміль Мауад
Попередник Посаду засновано
Наступник Посаду скасовано
Губернатор Гуаясу
10 серпня 1998 — 17 серпня 1999
Попередник Гуайдо Чірібога Парро
Наступник Бенджамін Росалес Валензуела
Народився 16 листопада 1955(1955-11-16)[1][2] (68 років)
Ґуаякіль, Гуаяс, Еквадор
Відомий як політик, банкір, президент
Місце роботи Banco Guayaquild і Bolsa De Valores De Guayaquild
Країна Еквадор
Alma mater Брати християнських шкіл
Політична партія Movimiento Ecuatoriano Unidod[3]
У шлюбі з Maria De Lourdes Alcivard
 Медіафайли у Вікісховищі

Лассо недовго обіймав посаду віцепрем'єра з економіки під час президенства Джаміля Махуада 1999 року. Раніше працював губернатором провінції Гуаяс з 1998 до 1999 року. Окрім своєї політичної кар'єри, Лассо також є банкіром і раніше працював генеральним директором банку Banco Guayaquil[9].

Гільєрмо Лассо називає себе лібералом[10], його програма включає класичні ліберальні моменти, такі як захист розділення гілок влади з метою обмеження впливу влади на фундаментальні права[11]. Він також висловлювався щодо зниження податків і є прихильником вільного ринку[12].

Ранні роки життя ред.

Народився в Гуаякілі в сім'ї середнього класу[13]. Після закінчення середньої школи вступив до Папського католицького університету Еквадору в Кіто для вивчення економіки, але покинув навчання до того як отримав диплом[14].

1977 року Лассо познайомився з Марією де Лурд Альківар Креспо, з якою одружився 1981 року[15]. У подружжя п'ятеро дітей: Марія де Лурдес, Хуан, Гільєрмо Енріке, Сантьяго та Марія де лас Мерседес.

Ділова кар'єра ред.

Протягом 90-х років Лассо був керівником операційного відділу Coca-Cola[16] після банкрутства компанії в цьому регіоні. Перед Лассо як керівником поставили завдання реструктуризувати компанію та оздоровити її фінансовий стан[17]. З тих пір він перебував у радах директорів як Coca-Cola, так і Mavesa[18], а також був у раді директорів Корпорації розвитку Андського регіону[9].

Політична кар'єра ред.

1998 року Лассо призначений губернатором Гуаясу, під час якого національний уряд здійснив масову приватизацію державних компаній та галузей[19].

Еквадор пережив економічний кризу 1999 року, після чого Лассо тимчасово призначили[20][21] на новостворену посаду віцепрем'єра з економіки[22] після відставки Ани Лусії Армійос. На посаді міністра фінансів працював під керівництвом президента Хаміля Махуада і взяв на себе переговори з Міжнародним валютним фондом щодо отримання економічної допомоги[23]. Йому також доручили координацію державної політики щодо економічної кризи в країні.

Президентські кампанії ред.

2013 рік ред.

 
Лассо під час виборів 2013 року.

На загальних виборах 2013 року він був кандидатом у президенти від партії «Створення можливостей»[24], яку він заснував. Посів друге місце з 22,68 % дійсних голосів, програвши чинному президенту Рафаелю Корреа, який отримав більш ніж удвічі більше (57,17 %).

2017 рік ред.

 
Лассо в Гуаякілі під час еквадорських протестів 2015 року

На початку 2017 року Лассо розпочав свою другу президентську кампанію. Гаслом його кампанії була «зміна», він пообіцяв створити ще мільйон робочих місць в Еквадорі[25], Лассо отримав 48,84 % і програв Леніну Морено. Після виборів Лассо звинуватив своїх опонентів у фальсифікації виборів і назвав обраний уряд «нелегітимним»[8]. У лютому 2017 року Лассо заявив в інтерв'ю британській газеті, що в разі перемоги на президентських виборах він «сердечно попросить» Джуліана Асанжа, засновника WikiLeaks, залишити еквадорське посольство в Лондоні протягом 30 днів[26].

2021 рік ред.

Лассо знову балотувався на загальних виборах 2021 року[27]. У першому турі Лассо трохи відставав від активіста прав корінних народів Яку Переса Гуартамбеля, але врешті-решт набрав достатньо голосів, аби посісти друге місце[28]. Лассо брав участь у другому турі зсоціалістом і союзником Рафаеля Корреа Андресом Араузом. Переміг Арауза на виборах, які відбулись у квітні, при цьому багато ЗМІ помітили зміни серед еквадорського електорату на користь консервативної ідеології[5]. Перемога Лассо також розглядалася як перемога прихильників вільного ринку в країні[12].

2023 рік ред.

5 лютого 2023 року разом із місцевими виборами в Еквадорі 2023 року відбувся конституційний референдум.[29] Виборцям було запропоновано схвалити або відхилити загалом вісім запитань щодо змін до Конституції Еквадору.[30] Невдовзі після референдуму Reuters, Al Jazeera, CNN en Español і Financial Times прогнозували провал усіх восьми своїх пропозицій, а Лассо зрештою визнав поразку.[31]

У квітні 2023 року він своїм указом дозволив носіння зброї цивільним особам на вулицях і в громадських місцях. Рішення президента, оголошене без парламентських дебатів чи консультацій з представницькими органами, було відкинуто великими верствами суспільства. Конфедерація корінних національностей Еквадору (CONAIE), головна організація корінного населення країни, вважає це «безвідповідальним» і побоюється появи правих воєнізованих формувань, як у Колумбії. Пакт для дітей і підлітків, який включає кілька асоціацій, і Обсерваторія з моніторингу зобов'язань з прав людини звернулися до уряду з проханням скасувати цей указ.[32]

Імпічмент ред.

У березні 2023 року почалися слухання щодо імпічменту Лассо за розтрату після того, як Конституційний суд Еквадору схвалив запит опозиційних законодавців. Парламент проголосував за відкриття розслідування щодо глави держави після того, як вебсайт виявив існування системи корупції, створеної в державних компаніях зятем Гільєрмо Лассо, Даніло Каррера. Президента звинувачують у тому, що він знав про його існування, не протидіючи цьому. 29 березня Конституційний суд шістьма голосами проти трьох підтримав запит парламенту.[33]

Бізнесмена Рубена Черреса, якого вважають ключовим свідком у справі, знайшли вбитим на початку квітня 2023 року. Хоча він не займав жодної офіційної посади в адміністрації Лассо, кілька колишніх чиновників стверджували, що Каррера відігравав важливу роль радника президента та був впливовою фігурою в президентському палаці. Зокрема, він супроводжував Лассо під час його поїздки до Вашингтона в грудні 2022 року. 24 лютого генеральний прокурор оголосив про нове розслідування щодо припинення Лассо поліцейського розслідування зв'язків Черреса з групою наркоторговців. У звинуваченнях стверджується, що Лассо тиснув на начальника поліції штату та начальника наркологічного відділу, щоб вони приховали звіт про розслідування.[34]

Примітки ред.

  1. ↑ Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  2. ↑ https://elyex.com/guillermo-alberto-santiago-lasso-mendoza/
  3. ↑ Guillermo Lasso se afilia al movimiento CREO y critica al Gobierno
  4. ↑ LATEST: Ecuador's pro-market candidate Guillermo Lasso wins the presidential runoff. Bloomberg Quicktake. 11 квітня 2021. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
  5. ↑ а б Ecuador goes with conservative banker in presidential vote. Associated Press. 11 квітня 2021. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  6. ↑ «Правий поворот»: ​Еквадор обрав президентом банкіра-консерватора. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  7. ↑ CNE acepta candidatura del binomio Lasso-Borrero, impugnada por el correísmo. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 13 квітня 2021.
  8. ↑ а б Guillermo Lasso refuses to concede in Ecuador election. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 13 квітня 2021.
  9. ↑ а б Guillermo Lasso renunció a la presidencia ejecutiva del Banco de Guayaquil. El Universo. 7 травня 2012. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  10. ↑ Guillermo Lasso: Mi vida me hizo liberal. El Universo (ісп.). 9 травня 2012. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 27 травня 2020.
  11. ↑ Lasso dice que no persigue el poder total. El Comercio. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 27 травня 2020.
  12. ↑ а б Ecuador’s Guillermo Lasso Wins Presidential Election. The Wall Street Journal. 11 квітня 2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  13. ↑ Guillermo Lasso Biografía (ісп.). Noticias Tutoriales Herramientas. 12 квітня 2021. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 12 квітня 2021.
  14. ↑ FACTBOX-Leftist and banker fight for Ecuador presidency -. Reuters. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  15. ↑ Esta es la familia de Guillermo Lasso, nuevo presidente de Ecuador (ісп.). El Tiempo. 12 квітня 2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  16. ↑ 323oiej3o2n e2oi3je2n3em Will Washington intervene in Ecuador's election? - China.org.cn. www.china.org.cn.[недоступне посилання]
  17. ↑ Gross, Lisette Arévalo (30 березня 2017). Quién es Guillermo Lasso, candidato presidencial por el movimiento CREO. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 13 квітня 2021.
  18. ↑ Guillermo Lasso . El emprendedor que promete "el regreso de la democracia" a Ecuador. 1 квітня 2017. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 13 квітня 2021.
  19. ↑ Meet the Candidates-Ecuador. America's Quarterly. 6 січня 2021. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
  20. ↑ The Left Prevails in Ecuador. NACLA. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  21. ↑ Ecuador votes on Sunday. These are 5 things you need to know. - The Washington Post. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 13 квітня 2021.
  22. ↑ Newswires, Dow Jones (18 серпня 1999). Ecuador's Mahuad Names Lasso To New Post of 'Super Minister'. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 13 квітня 2021.
  23. ↑ News, Bloomberg (28 серпня 1999). Ecuador to Get I.M.F. Loan; Finance Minister to Step Down. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 13 квітня 2021.
  24. ↑ CREO enrolled Lasso-Solines binomial. Архів оригіналу за 25 November 2012. Процитовано 11 лютого 2013.
  25. ↑ Guillermo Lasso inicia su campaña electoral visitando puerta a puerta a ciudadanos en Guayaquil [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.], ecuadorinmediato.com, 3 January 2017 (Spanish)
  26. ↑ Ecuador presidential hopeful promises to evict Julian Assange from embassy [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.], The Guardian, 9. February 2017
  27. ↑ McDonnell, Patrick J.; Jaramillo Viteri, Pablo (11 квітня 2021). Shadow of COVID-19 and economic downturn hovers over elections in Ecuador and Peru. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
  28. ↑ Leftist Arauz, conservative Lasso advance to Ecuador presidential run-off. Buenos Aires Times. 22 лютого 2021. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  29. ↑ Estas son las seis preguntas del referendo del presidente Lasso. Primicias (es-MX) . Процитовано 16 травня 2023.
  30. ↑ Oñate, Sara (29 листопада 2022). Guillermo Lasso firma Decreto que convoca a referéndum. El Comercio (es-EC) . Процитовано 16 травня 2023.
  31. ↑ Valencia, Alexandra (7 лютого 2023). Ecuador's Lasso accepts extradition referendum defeat; opposition wins mayoral races. Reuters (англ.). Процитовано 16 травня 2023.
  32. ↑ La autorización de porte de armas desata polémica en Ecuador. SWI swissinfo.ch (ісп.). Процитовано 16 травня 2023.
  33. ↑ Reuters (30 березня 2023). Ecuador's top court says Lasso impeachment hearings can proceed. Reuters (англ.). Процитовано 16 травня 2023.
  34. ↑ manager (4 квітня 2023). Ecuador: Murder of Key Witness in Investigation of President Lasso, Others, Raises More Questions. Center for Economic and Policy Research (амер.). Процитовано 16 травня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гільєрмо_Лассо&oldid=41246759