Гільдард
Гільдард (Годар; лат. Gildardus, фр. Godard; 448, Салансі — після 511[1]) — святий, єпископ руанський, сповідник[2]. День пам'яті — 8 червня.
| Гільдард | |
|---|---|
 | |
| Народився |
448 Салансі |
| Помер |
545 Руан |
| У лику | святий і католицький святий[d] |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Життєпис ред.
За легендою, Гільдард — брат-близнюк святого Медарда Нуайонського[3]. Їхніми батьками були знатний франк Нектард і галло-римлянка Протагія, яка навернула чоловіка в християнство. Версію про кревність святих викладено, зокрема, в Житії святого Медарда, яке склав Псевдо-Фортунат. Згодом вона перейшла в пізнішу житійну літературу, а також у проповіді, гімни, мартирологи та знамениту «Золоту легенду»[3]. Проте факт цієї кревності складно довести або спростувати.
Ймовірно, святий Гільдард був єпископом руанським від 488 до 525 року. Достовірно відомо, що 511 року він брав участь у Першому Орлеанському Соборі[en]. Згідно з Енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона, він «навернув багатьох язичників своєї єпархії в християнство і допомагав святому Ремігію, архієпископу Реймському, умовити франкського короля Хлодвіга прийняти хрещення»[4] .
Точна дата смерті Гільдарда невідома: ймовірно, вона настала в проміжку між 511 і 538 роком. За легендою, однак, він помер одного дня з братом — 8 червня 560[5]. Його поховано спочатку в капелі Діви Марії в Руані (згодом вона стане храмом Святого Готарда[fr]), потім у Руанському соборі[3]. Між 838 та 841 роками через загрозу нападу норманів мощі святого перенесено в абатство Святого Медарда в Суассоні. Ймовірно, це породило легенду про родинні зв'язки двох святих[3].
В Англії, в Лінкольнширі, є храм, присвячений обом святим братам. Це єдина церква у Великій Британії, яка носить їх ім'я[6].
Примітки ред.
- ↑ 8. Juni. Ökumenisches Heiligenlexikon. Процитовано 5 січня 2018.
- ↑ Згідно з міссалом Сарумського обряду
- ↑ а б в г Православная энциклопедия.
- ↑ Годар, епископ руанский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Jean-Maurice Barbé. Tous les prénoms. — Editions Jean-paul Gisserot, 1994. — P. 193.
- ↑ About St Medards and St Gildards. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
Література ред.
- В.С. Ярных. Гильдард // Православная энциклопедия под редакцией Патриарха Московского и всея Руси Кирилла. — Т. 11. — С. 475.