Гідроударне буріння

Гідроуда́рне бурі́ння (рос.гидроударное бурение, англ. hydropercussion drilling, нім. Wasserschlagbohren) — спосіб проходження глибоких свердловин, при якому руйнування породи у вибої здійснюється із застосуванням гідравлічних машин ударної дії (гідроударників).

Широке використання одержав з 1970-х рр. для буріння геолого-розвідувальних свердловин глиб. 200—1200 м.

Для Г.б. застосовують коронки діаметром 59-93 мм.

Розрізняють гідроударне буріння: обертальне-ударне з алмазними і твердосплавними коронками і гідроударно-ежекторне.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Коцкулич Я. С., Кочкодан Я. М. Буріння нафтових і газових свердловин. — Коломия: 1999. — 504 с.
• Мислюк М. А., Рибчич І.Й, Яремійчук Р. С. Буріння свердловин: Довідник. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2002. — ТТ.1,2,3,4,5.
• Яремійчук Р.С, Возний В. Р. Основи гірничого виробництва. Підручник.-Київ, Українська книга, 2000.-с.360. ISBN 966-7327-52-3
• Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
• Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.