Відкрити головне меню

Гідроксид кальцію

хімічна сполука
Calcium hydroxide.jpg

Гідрокси́д ка́льцію Са(ОН)2, гашене вапно (рос. известь гашеная; англ. slaked lime; нім. gelöschter Kalk, Lóschkalk) — безбарвна дрібнокристалічна речовина.

Загальний описРедагувати

Будівельне вапно. Готують змішуванням негашеного вапна з водою (гідратоване водою вапно негашене). При нагріванні розкладається з утворенням оксиду кальцію і води:

 

У воді розчиняється важко: при 20 °C лише 0,165 г, а при 100 °C — 0,077 г на 100 г води. Насичений розчин гідроксиду кальцію називають вапняною водою, а суспензію Са(ОН)2 у воді  — вапняним молоком.

Гідроксид кальцію належить до лугів. Розчинений у воді Са(ОН)2 майже повністю дисоціює на катіони кальцію і аніони гідроксиду:

 

При пропусканні у вапняну воду вуглекислого газу розчин стає каламутним внаслідок утворення нерозчинного карбонату кальцію, а при надлишку СО2 розчин знову стає прозорим в результаті перетворення нормального карбонату в розчинний гідрокарбонат кальцію:

 
 

Аналогічна реакція проходить з сірчистим газом SO2 .

ЗастосуванняРедагувати

Гашене вапно використовують в будівництві. Гашене вапно змішують з 3—4 частинами піску і додають таку кількість води, щоб утворилася кашоподібна маса. Цю масу називають вапняним розчином і вживають для зв'язування цегли при будуванні цегляних стін і як штукатурку. До вапняного розчину, що йде для зв'язування цегли і зовнішньої штукатурки, інколи додають цемент, а до внутрішньої штукатурки — гіпс.

Зв'язуючі властивості гашеного вапна ґрунтуються на тому, що Са(ОН)2 поступово кристалізується і, реагуючи з вуглекислим газом повітря, перетворюється на карбонат кальцію:

 

Внаслідок цього весь вапняний розчин перетворюється в тверду каменеподібну масу.

Колись для гашення вапна виривали спеціальні ями, що називалися творилами[1] чи глицарнями[2]. Палицю, якою мішали вапно, звали глицарем[3].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Творило // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Глицарня // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Глицарь // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати