Гідроекологія — наука, що вивчає водні екосистеми, їхні структури і закономірності функціонування, зумовлені взаємодією гідробіонтів як між собою, так і з навколишнім водним середовищем (В. Д. Романенко, 2001). Тісно пов'язана з гідрологією, гідрохімією, гідробіологією, зоологією. У гідроекології сформувалися свої інтегральні підходи до вивчення водних екосистем як складних екосистем надорганізменного рівня.

Інколи спеціалісти, які займаються гідроекологічними проблемами, розглядають гідроекологію як вчення про взаємозв'язки між гідрологічними, гідрохімічними і гідробіологічними процесами у водах, які містяться у різних компонентах навколишнього середовища та впливають на життєдіяльність організмів і мають склад і властивості, сформовані під дією природних і антропогенних факторів (В. К. Хільчевський, В. І. Пелешенко, М. Д. Гродзинський, 1995).

У зв'язку з інтенсивним використанням водних ресурсів у 90-і роки XX ст. з'явилося поняття водогосподарської екології — напрям у науці, який комплексно і всесторонньо вивчає водогосподарський та екологічний стан водних і навколоводних екосистем, об'єднує результати досліджень різних галузей знань з дослідженнями кількісних і якісних методів впливу господарської діяльності на використання водних ресурсів і їх стан (А. В. Яцик).

Як самостійну навчальну дисципліну гідроекологію включено до програми підготовки фахівців біологічного, екологічного, географічного (гідрологів) та сільськогосподарського профілю.

Методи дослідженьРедагувати

Основні методи сучасних гідроекологічних досліджень: польові спостереження, експерименти на природних і штучно створених водних екосистемах, математичне моделювання; широко використовують також радіоекологічні та екотоксикологічні методи. Важливим напрямом гідроекології є вивчення впливу господарської діяльності людини на стан водних екосистем, якість води і біотичну продуктивність з метою розробки заходів з охорони вод.

Проблематика дослідженьРедагувати

Для України особливо актуальними є дослідження впливу гідротехнічного будівництва на великих і малих річках, територіального перерозподілу водного стоку по системі каналів, створення та експлуатації водойм-охолоджувачів теплових і атомних електростанцій, масштабної осушувальної меліорації на водно-болотних угіддях, токсичного та радіонуклідного забруднення водних об'єктів.

УстановиРедагувати

Провідна науково-дослідна установа в області гідроекології в Україні — Інститут гідробіології НАН України (м. Київ), виконуються також дослідження в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (кафедра екології, кафедра гідрології та гідроеклогії), Одеському державному екологічному університеті (кафедра гідроекології та водних досліджень), Українському н.-д. інституті екологічних проблем (м. Харків), Українському н.-д. інституті водогосподарсько-екологічних проблем (м. Київ) та ін.

ЛітератураРедагувати

  • Гідроекологічний моніторинг : навчальний посібник / І. П. Ковальчук, Л. П. Курганевич. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 292 с. + 1 вкл.
  • Гідроекологія / В. Д. Погребенник, А. М. Шибанова, Р. В. Політило. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. — 200 с. — ISBN 978-617-607-963-7
  • Гідрогеологія: Підручник / В. В. Колодій. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 368 с.
  • Гідроекологія України : навч. посіб. / Ж. С. Камзіст, О. Л. Шевченко ; М-во освіти і науки України. − К. : ІНКОС, 2009. − 613 с. : іл., карт. − Бібліогр. : с. 603−613 (120 назв). − ISBN 978-966-8347-79-5.
  • Романенко В. Д. Гідроекологія / Екологічна енциклопедія. — К., 2007. — Т. 1.
  • Романенко В. Д. Основи гідроекології: Підручник. — К., 2001.
  • Гидроэкологическая характеристика придунайских озер Украины : монография / В. В. Заморов, Ю. М. Джуртубаев, М. А. Заморова и др. ; [науч. ред. В. В. Заморов] ; М-во образования и науки Украины, Одес. нац. ун-т им. И. И. Мечникова. – Одесса : ОНУ, 2014. – 228 с. : ил. – Библиогр.: с. 202-215 (139 назв). – ISBN 978-617-689-072-0
  • Гидроэкологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС / Евтушенко Н. Ю., Кузьменко Н. И.,Сиренко Л. А. и др. — К., 1992.
  • Гидроэкология укринского участка Дуная и сопредельных водоемов / Харченко Т. А., Тимченко В. М., Ковальчук А. А. и др. — К., 1993.
  • Яцик А. В., Шевчук В. Я. Енциклопедія водного господарства, природокористування, природовідтворення. сталого розвитку. — К.: Генеза, 2006. — 1000 с.
  • Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України [Електронний ресурс]. — К. : Ніка-Центр, 2006. — 184 с. — ISBN 966-521-397-0.
  • Гідроекологічний стан басейну річки Рось [Електронний ресурс] / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-Центр, 2009. — 116 с. ISBN 978-966-521-507-3
  • Гідроекологічний стан басейну Горині в районі Хмельницької АЕС [Електронний ресурс] / За ред. В. К. Хільчевського. — К. : Ніка-центр, 2011. — 176 с. — ISBN 978-966-521-551-6.
  • Хільчевський В.К., Осадчий В.І., Курило С.М. Основи гідрохімії: Підручник [Електронний ресурс]. - К.: Ніка-Центр, 2012. - 312 с. - ISBN 978-966-521-559-2

Див. такожРедагувати