Гідора Анна Володимирівна

Анна Володимирівна Гідора (*9 грудня 1959 c. Студенок (тепер влилося у Миропілля), Сумська область)  — українська художниця-живописець, майстер ленд-арта, педагог, організатор міжнародних планерів. Член Спілки художників України. На даний період живе і працює в Києві.

Анна Гідора
Гідора Анна Володимирівна
GidoraAnna.jpg
Народження 9 грудня 1959(1959-12-09) (60 років)
с. Студенок (тепер влилося уМиропілля), Сумська область
Громадянство Україна Україна
Жанр живопис, ленд-арт
Навчання Сумська художня студія ім.. Бориса Данченка,
Курський педагогічний інститут (Росія)
Діяльність художниця

ЖиттєписРедагувати

НавчанняРедагувати

1978  — 1983  — навчалася у Сумській художній студії Бориса Данченка.

1983  — 1988  — навчалася у художньо-графічному факультеті Курського педагогічного інституту (Росія).

Професійна діяльністьРедагувати

Учасник та куратор міжнародних пленерів та симпозіумів:

1993  — організувала відділ образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва у Вищому училищі мистецтв та культури (м. Суми).

1986  — 1996  — експериментує з керамікою, стилізуючи давні форми та створюючи поліхромні кераміко-пластичні композиції («Курганне поле», 1990, шамот, глазур, солі).

1995  — 1999  — «Раку-кераміка», «Land-Art-1999».


Рано сформувавшись як живописець визначених тем, вона вже на перших порах обравши як техніку масло та полотно, вона з самого початку почала прагнути досягти загальних звучать своїх композицій, що вибудувані на не яскравих, але насичених поєднань охристо-зеленуватих, сіро-блакитних, чи золотисто-червоних тонів, з часом, все більше заглиблюючись у кольорові контрасти (лилово-коричневі, синьо-краплакові) чи гармонійні перетікання біло-рожевих та бирюзово-жовтих сонячних кольорів. Кольорова гама у поєднанні з яскраво вираженою лінійно-силуетною ритмікою композицій стає головним виразним засобом робіт художниці

Її зображення, інспіровані переживаннями вражень від подій, своєрідним сприйняттям певних місцевостей, ландшафтів, а також захоплення археологією та історією свого краю, мають свою внутрішню логіку і гостро індивідуальну пластичну систему. У них відсутня звична реальна просторість та сюжетність, а ритмікою кольорових площин, зіставленнями лінійно-силуетних планів, і, нарешті, самою манерою виконання, то експресивно-пастозною, з фактурними мазками («Чорний янгол з червоними птахами», 1989, полотно, масло, «Мандрівка до Мерсе-Метрух-1», 2001), ці зображення створюють всередині самої композиції особливо ритміко-кольорове силове поле, що сприймається як глибинний простір людських почуттів та настроїв («Звіт про підмісячний бенкет», 2002).

В. Рубан.

Основні твориРедагувати

Усе  — полотно, масло:

Триптих "Притча", 1989; "Хрест", 1990; "Володар Cмepтi i правда ночі', 1991; "Лист, який був написаний у піст", 1991; "Розмова з ідолом" ("Conversazione con idolo"), 1992; "Адам i Єва", 1993; "Beчірні птахи", "Самотнє дерево", "Вечеря на трьох", "Берега столь близки, что текущее время причиняет им боль", "Кораблик", все - 1998; "Захід сонця", "Зелений вечір", "Обрій", "Полудень", "Помах крила", "Спогад", все - 1999; "Дорога", "Побачення", "Biзок", "Подвір"я", "Південне", все - 2001; "Знаю таким, як є, залишаєшся таким, як був", 2002; "Река, текущая вопреки соединившимся в одну землю берегами, " ...на какой-то ветренной, ветренной, ветренной, дальней планете", "Радость главной жизни, проступившая выдумкой и серебром...", "Отчет о подлунном пиршестве-2", "...и вспомнил другими глазами немногое виденное", "...то нарушающее размеры спокойствие, то вместе с ночью, теряющей свой смысл", "Ночь, снящаяся среди ночи", "...путь, смысл которого неясен", "...звук касания прекрасен", "Пока еще небо темно-синее, и горит дворовой фонарь", "...а я только что вернулся с белыми крыльями за плечами", "Вспоминая смысл путешествия", все - 2002; серия 'Візантійські сни", 2002-2003; "Мелодія", 2003; "Подол", 2003; "Вранішнє", "Beчірнє", диптих "Ледь чутна мeлoдiя", серия "Шляхи", "Чекання сну", "Заблудившийся остров", "Запах мандрівки", все - 2004; "Сутінки", "Місце присутності I-III", "Місце розмови I-II", "Місце дощу", "Місце чекання I-II", все - 2004-2005; "Місце снів", "Місце прогулянок.", все  — 2005.

LAND-ART. МОГРИЦЯ-99Редагувати

"Човен", 1999, лоза, концентричні крейдові кола на галявині.

МОГРИЦЯ-01: "Polemic with silence", 2001, галявина, збирання у закруглені композиції болотної трави, дерева на фоні неба; село Могриця, Сумської області (каталог).

МОГРИЦЯ-02: "Природній об"ект", 2002, стеблини болотної трави, зібрані у вертикальні групи на фоні галявини та неба;

"Tim BiTpy. Об"ект у довкіллі, 2002, крейдова скеля, річковий мул, у визначеному ритмі та плямах нанесеної на її поверхню.

Персональні виставкиРедагувати

1993  — галерея "Триптих", Київ;

1995  — галерея "Дах", Київ;

1996, 1997, 1998  — "АВ OVO", Суми;

1998  — галерея "Акварель", Київ;

1999  — галерея "Триптих", Київ, галерея «APT"C-UMS», Суми;

2000  — "Знаки, загублені часом", Центральний будинок художника, Москва;

2001, 2002, 2004 (каталог), 2005 - галерея "Триптих", Київ;

2006  — "Живопис А. Гидори", Центральний будинок художникаа, галерея «Новий квадрат», Москва.

Республіканські-групові виставкиРедагувати

1990  — "Седнів-90", Республіканська виставка молодих художниюв, Київ;

1991  — Республіканська художня весняна виставка, Київ;

1991  — Виставка «Сто українських творців миру», Київ;

1991  — виставка "Мінітриптих", Київ;

1992  — "Геометр!я духу", Суми, Київ;

1992  — "От плейстоцена до голоцена", Музей палеонтології, Москва;

1993  — "Ярмарок художніх галерей мюта Києва";

1994  — "Перший Київський художній ярмарок";

1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999  — "Раку-кераміка" (А. Гидора  — співкуратор проекта), Охтирка, Суми, Київ;

1994 —1996, "Двоєдність", Суми, Канів;

1997  — "Чорне  — Червоне", Київ;

1998  — "Ніщо, Символ і Щось. Присвячене В.М. Вернадському», Суми;

1999  — "Чаювання в альтанці. Гідора, Блудов, Журавель, Шкарупа", Сумський художній музей;

1999  — "Символіка течії"", Центр сучасного мистецтва, Київ;

2000  — всеукраїнська виставка «Світло віри через світ образів», Київ.

2002, 2003, 2004, 2005  — групові виставки живопису, графіки та скульптури в галереї «Триптих», Київ (каталоги).

Міжнародні виставкиРедагувати

1990  — Виставка групи «АРТ’С», Суми, Київ, Люблин, Польща;

1991  — Міжнародна виставка мистецтв малих форм, Торонто, Канада;

Виставка сучасного українського мистецтва, Будапешт, Угорщина;

Виставка сучасного українського мистецтва «Нові імена», Вена, Австрія;

1992  — "ARTE-92. PADOVA";

1994  — «ARTE-94. PADOVA», як і попередня  — Падуя Італія (каталоги);

1994  — Українсько-американська виставка сучасного мистецтва, Київ;

1995  — Сучасна українська графіка, Калінінград, Росія, Гданськ, Польща;

1996, 1998  — Міжнародний "АРТ-фестиваль, Київ;

2000  — "Міський пейзаж", "Виставка живопису", обидві  — у центральному будинку художника, Москва;

2001  — "Весняне", галерея "Даймонт-АРТ", Москва;

2002  — «Виставка живопису», галерея «Даймонт-АРТ», Москва. ЛЕНД-APT


ПроектиРедагувати

2001  — «Land-art. Могриця - 01», село Могриця, Сумська область (каталог);

2002  — VI Міжнародний Ленд-арт симпозіум "Простір покордоння", Україна, Сумська область, Могриця (каталог);

2005  — виставка «Жіночий живопис», Атланта, США;

2006  — групова виставка «Сучасний живопис», Атланта, галерея "MASON MURER", США;

2006  — групова виставка (українських художників), галерея "Impressium", Мюнстер, НІмеччнина.

МузеїРедагувати

Сумський художній музей;

Національний музей-заповідник Тараса Григоровича Шевченка у Каневі.

ЛітератураРедагувати

Н. Велігоцька, О. Сердюк. Сучасне українське мистецтво. Hoвi імена. Киев, 1990, с. 28-29; П. Бевза. Довкілля - концепція, що надає Mipи речам // Крейдяний період. Киев, 2002, с. 4, 11-12; К. Донин. Аня Гидора - человек без гипса // Профиль. Украина, 2004, № 24, с. 64-65; М. Лапаева. Живопись Анны Гидоры // Афиша, 2005, № 27, с. 90-91; С. Мамаев. Место присутствия Анны Гидоры // Новый понедельник, 18.07.2005; Г. Скляренко. Сучасне мистецтво в умовах постколоніальної культури. Укранська версія // Мистецтвознавство України, 2005, випуск 5, с. 30-31.

ДжерелаРедагувати