Гіг VII (фр. Guigues VII de Viennois; 1225/12291269) — дофін В'єннський, граф Альбон, В'єнн, Браянсон, Гренобль, Ембрун, Гап і Ойзан у 12371269 роках.

Гіг VII
фр. Guigues VII de Viennois
781 album dauphiné, Dauphins, by AD cropped 10.jpeg
Народився 1225
Помер 1269
Країна Flag of France (XII-XIII).svg Франція
Діяльність аристократ
Знання мов французька
Титул граф[d]
Рід Бургундський дім
Батько Гіг VI Андре
Мати Beatrice of Montferratd
У шлюбі з Beatrice of Faucignyd
Діти Жан I (дофін В'єннський), Anna del Vienèsd[1] і Andre de Bourgogned[2]
Dauphin of Viennois Arms.svg

ЖиттєписРедагувати

Походив з Бургундського дому. Син Гіга VI Андре та його третьої дружини Беатриси Монферратської. Народився 1225 або 1229 року. 1237 року після смерті батька успадкував усі родинні володіння. Через малий вік дофіна регентом стала його мати.

1240 року під тиском (Гіга VII було раптово схоплено) його було заручено з представницею впливового прованського роду де Бо. Втім по поверненні за підтримки Жана де Берне, архієпископа В'єннського, скасував заручини. Натомість планував оженитися на доньці графа Провансу. Втім цей шлюб також не відбувся. 1241 року почалися перемовини з Савойським домом щодо укладання шлюбу. 1249 року отримав від імператора Фрідріха II Гогенштауфена алод в графствах Альбон де Гресіводан і В'єнн.

У 1250 року починає розслідування щодо визначення своїх сеньйоріальних прав у володіннях, оскільки деякі абати, єпископи й лицарі узурпували частину з них. В подальшому подібні розслідування відбулися в 1260 і 1265 роках. 1251 року Гіг VII змусив сеньйорів Ла-Рош-дес-Арно передати замок Монклюс та визнати свою сеньйоріальну зверхність. 1253 року внаслідок шлюбу з представницею роду Савойського отримав сеньйорію Фосін'ї.

1256 року вступив у конфлікт з Карлом I, графом Провансу, який в тому році отримав графство Форкалькьє. Оскільки батько Гіга VII в 1211 році розлучився з дружиною Беатрисою, за якою отримав графства Гап і Ембрун (частина графства Форкалькьє), до Карл I став вимагати повернення цих володінь. Зрештою за мирною угодою 1257 року Гіг VII передав Карлу I графство Гап, залишивши собі Ембрун. Втім конфлікти між ними залишалися до 1260 року, через утримання дофіном В'єннським деяких фьєфів в графстві Гап.

1260 року Альбер IV де Ла Тур визнав Гіга VII своїм сеньйором в фьєфах Мортель, Віз'є, замку Клермон. 1263 року купив в сеньйора Гіга де ла Рошетт землі в долині Аллевар. 1267 року купив в Греноблі римську вежу, яку невдовзі перетворив у власний палац та центр управління Дофіне.

У 1269 році почався конфлікт через спадщину Агнес де Фосіньі, матері його дружини Беатрис. Теща Агнес своїм заповітом передавала усі свої володіння Беатрисі. З цим не погодилася Беатрис де Труа-Віллар, сестра Агнеси, яка почала війну проти небоги. Під час війни у серпні 1269 року Гіг VII помер. Йому спадкував син Жан I.

РодинаРедагувати

Дружина — Беатриса, донька П'єтро II, графа Савойї

Діти:

ДжерелаРедагувати

  • Ulysse Chevalier, Regeste dauphinois, ou Répertoire chronologique et analytique des documents imprimés et manuscrits relatifs à l'histoire du Dauphiné, des origines chrétiennes à l'année 1349. Impr. valentinoise, 1913—1926 T2, fascicules 4-6, T3,Fascicules 7-9
  • Cox, Eugene L (1974). The Eagles of Savoy. Princeton, NJ.: Princeton University Press. ISBN 0691052166.
  • Nicolas Payraud, " Châteaux, espace et société en Dauphiné et en Savoie du milieu du xiiie siècle à la fin du xve siècle ", HAL — Archives ouvertes,‎ 2009, p. 115
  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003. — ed. size: 683713
  2. Lundy D. R. The Peerage