Відкрити головне меню

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураТермінологія


Кафі́р, кяфі́р (араб. كفّار‎), гяу́р (тур. gavur) — іновірець, невіруючий.

Кафірами в ісламі вважають всіх немусульман. У другій половині VII ст. хариджити закликали вважати кожного мусульманина, що не долучився до їхнього руху, кафіром, тобто невіруючим. Відсутність у ісламі ортодоксії стала причиною того, що представники будь-якої школи або течії могли оголошувати своїх опонентів кафірами.

Суніти кафірами вважають мусульман-лицемірів, мусульман що впали в невіру (див. куфр).

Мусульман, що порушили основні правила ісламу і не покаялись в цьому, називають муртадами[1]

Цікавий фактРедагувати

У середовищі запорожців побутувало слово «капир», яким вони звали як іновірців-нехристиян, так і непутящих товаришів («А що, ви капирі чи запорожці?»). Походить воно, очевидно, від тур. kâfir[2].

ПриміткиРедагувати

  1. А. Али-заде. Исламский энциклопедический словарь. Муртад. Архів оригіналу за 13 жовтень 2010. Процитовано 8 вересень 2010. 
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.

ЛітератураРедагувати