Гяпік (азерб. qəpik) — розмінна монета Азербайджанської республіки, рівна 1/100 маната. Після деномінації 2006 року в обігу знаходяться монети номіналом в 1, 3, 5, 10, 20 і 50 гяпіків.

Порівняльні розміри

Етимологія та транслітерація ред.

Зазвичай походження слова «гяпік» пов'язують з російським словом «копійка»[1][2]. Однак, за однією з версій, можливо, саме слово «копійка» — тюркського походження і має корінь, що означає собаку[3].

Слово «гяпік» поки не має однозначної транслітерації англійською мовою. Англомовні словники наводять як мінімум два варіанти написання — gopik і qepiq[1][2]. На офіційному сайті Центрального банку Азербайджанської Республіки використовуються gepik і gapik[4], в англомовній «Вікіпедії» — qapik (англ.), стандарт, прийнятий в рамках Європейського союзу,— kepik[5].

Випуск 1992—1993 роки ред.

5, 20 і 50 гяпіків 1992 року через брак бронзи і нікелю не потрапляли в обіг. Їх розпродали як сувеніри.

Зображення Номінал Рік Метал (покриття) Діаметр, мм Товщина, мм Маса, г Гурт
 
5 гяпіків
1992
Бронза
17
1,35
2,35
Гладкий
 
1993
Алюміній
16,5
1,5
0,85
 
10 гяпіків
1992
Алюміній
19
1,6
0,98
 
20 гяпіків
1992
Бронза
19,5
1,45
3,2
 
Алюміній
20
1,5
1,12
 
1993
 
50 гяпіків
1992
Нікель
23
1,5
5,1
 
Алюміній
23
1,6
1,51
 
1993

Випуск 2006 року ред.

 
Порівняльні розміри
Зображення Номінал Метал (покриття) Діаметр, мм Товщина, мм Маса, г Гурт
 
1 гяпік
Мідь/Сталь/Мідь
16,25
1,9
2,8
Гладкий
 
3 гяпіка
Мідь/Сталь/Мідь
18
2,15
3,45
З вирізом
 
5 гяпіків
Мідь/Сталь/Мідь
19,75
2,2
4,85
Рифлений
 
10 гяпіків
Латунь/Сталь/Латунь
22,25
1,95
5,25
Гладкий з 7-ю
вибоїнами
 
20 гяпіків
Латунь/Сталь/Латунь
24,25
2,1
6,6
Переривчасто -
рубчастий
 
50 гяпіків
кольцо: Сталь
центр: Латунь/Сталь/Латунь
25,5
2,2
7,7
Рубчастий з
написом
Azərbaycan
Respublikası

Примітки ред.

  1. а б Merriam-Webster, 2011, Стаття Gopik.
  2. а б Free Dictionary, 2011, Стаття Qepiq.
  3. Добродомов, 1967.
  4. ЦБ АР, 2010, Розділи Old coins, History of the national currency.
  5. ISG, 2012, Annex A5. [List of countries, territories and currencies].

Література ред.