Відкрити головне меню

Гу Вейцзюнь (кит. трад. 顧維鈞, спр. 顾维钧, піньїнь: Gù Wéijūn, також відомий як Веллінгтон Ку (англ. V.K. Wellington Koo, 29 січня 1887, Шанхай — 14 листопада 1985, Нью-Йорк) — китайський дипломат і політичний діяч.

Гу Вейцзюнь
кит. 顧維鈞
Wellington Koo 1945.jpg
Прапор
11-й Президент Китайської Республіки
1 жовтня 1926 — 16 червня 1927 року
Попередник: Ду Сігуй
Наступник: Чжан Цзолінь
 
Освіта: Колумбійський університет і Університет Святого Іоанна[d]
Народження: 29 січня 1888(1888-01-29)[1] або 29 січня 1887(1887-01-29)[2]
Шанхай, Q11104671?, Q28411809?, Династія Цін[2]
Смерть: 14 листопада 1985(1985-11-14)[2]
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[2]
Діти: Wellington Koo[d]

Медіафайли у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Народився в Шанхаї. Закінчив англіканський університет св. Івана в Шанхаї та Колумбійський університет у 1908. У 1912 отримав науковий ступінь доктора філософії.

Працював секретарем президента Юань Шикая. У 1915 призначений китайським послом у США.

У 1919 був членом китайської делегації на Паризькій мирній конференції 1919-1920, вимагав від Японії повернути півострів Шаньдун Китаю, через її відмови не поставив підпис під Версальським мирним договором. Був першим представником Китаю в Лізі Націй. Член китайської делегації на Вашингтонській конференції 1921—1922.

Міністр закордонних справ (травень — листопад 1922, лютий 1923 — вересень 1924, 1931), міністр фінансів (травень 1926), прем'єр-міністр (липень-жовтень 1924) і тимчасовий президент Пекінського уряду під час політичного хаосу, викликаного війною між різними угрупованнями мілітаристів. Підписав китайсько-радянську угоду про управління КВЖД 31 травня 1924.

З 1932 — китайський представник в Лізі Націй.

У 1936—1940 — посол у Франції. Після розгрому Франції — посол у Великій Британії, займав цей пост до 1946. Потім — посол Китайської республіки (Тайвань) у Сполучених Штатах.

Жив у Нью-Йорку, де помер в 1985.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати