Гуть Олег Григорович
Гуть Олег Григорович (нар. 15 жовтня 1973) — український військовик, бригадний генерал Збройних сил України, командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (2015—2018).
Гуть Олег Григорович | |||
---|---|---|---|
Бригадний генерал | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 15 жовтня 1973 (50 років) | ||
Alma Mater | Одеський інститут Сухопутних військ | ||
Військова служба | |||
Приналежність | Україна | ||
Вид ЗС | Збройні сили | ||
Рід військ | Десантні війська | ||
Формування | |||
Війни / битви | |||
Командування | |||
| |||
Нагороди та відзнаки | |||
Гуть Олег Григорович у Вікісховищі |
Біографія
ред.Випускник Одеського інституту Сухопутних військ. Був направлений в 95-ту окрему аеромобільну бригаду після закінчення інституту.
Учасник Української миротворчої місії в Іраку.
З липня 2003 року по лютий 2004 року проходив службу на посаді командира роти 5-ї окремої механізованої бригади в республіці Ірак на ірано-іракському кордоні. Підрозділ, який він очолював, затримав близько 5 тисяч осіб, які нелегально перетинали кордон зі сторони Ірану.[1]
Російсько-українська війна
ред.У травні 2014 року під час виконання бойового завдання на мосту через річку Сухий Торець на південній околиці м. Слов’янська Донецької області під час блокування колони та ведення перемов члени проросійських збройних угруповань вимагали здати зброю та розвернути техніку в іншому напрямку, після чого розпочали обстріл колони. Завдяки вмілому керівництву офіцера було розблоковано колону бойової техніки та продовжено рух.[1]
В період з 23 по 29 травня штурмова група під керівництвом Олега Григоровича виконувала бойове завдання з метою недопущення захоплення аеропорту у місті Донецьк.[1]
Завдяки професійним якостям та героїзму полковника Гутя підрозділами бригади вдалось в найкоротший строк та без втрат особового складу захопити та в подальшому утримувати гору Карачун поблизу міста Слов’янськ.[1]
Після призначення Михайла Забродського командувачем Високомобільними десантними військами Збройних Сил України, Олег Гуть очолив 95-ту окрему аеромобільну бригаду.
24 серпня 2022 року Указом Президента України присвоєно звання бригадного генерала[2]
Нагороди
ред.- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (10 жовтня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3]
- Медаль «Захиснику Вітчизни» (19 лютого 2004) — за особисту мужність і відвагу, виявлені у захисті державних інтересів, зміцнення обороноздатності та безпеки України[4]
Примітки
ред.- ↑ а б в г Президент нагородив легендарних бойових командирів АТО. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2022 року № 605/2022 «{{{3}}}»
- ↑ Указ Президента України від 10 жовтня 2015 року № 574/2015 «Про відзначення державними нагородами України»;
- ↑ Указ Президента України від 19 лютого 2004 року № 211/2004 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника Вітчизни»;
Посилання
ред.- На бронетранспортере - сквозь каменную западню [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.] // 2003
- БРИГАДА 95 [Архівовано 13 січня 2019 у Wayback Machine.] // Новое Время, 2015
Інтерв'ю
ред.- Бійці нашої бригади на собі відчули, коли їх обстрілювали військові РФ [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.] // Армія FM, 24 березня 2018