Відкрити головне меню

Гутфріт або Годфрід II (*Guðrøðr, д/н — 934) — король Дубліна у 921934 роках (як Гутфріт I), король Йорвіку у 927 році.

Гутфріт II
Народився невідомо
Помер 934
Дублін
Національність дани
Діяльність король
Титул король Йорвіку
Посада King of Northumbria[d]
Термін 927 рік
Попередник Сігтриґ I
Наступник Етельстан
Рід династія Лодброка
Діти 4 сини

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Рагнара Лодброка. Був онуком Івара Рагнарсона, короля Дубліна. У 902 році разом з іншими родичами вимушений був залишити Дублін, який захопили війська ірландського королівства Лейнстер.

У 917—918 роках брав участь у війні проти Шотландії у складі війська свого брата (або стриєчного брата) Рагнальда I, короля Йорвіку. В подальшому перебрався до Дубліна, де королював інший брат Сігтриґ.

У 921 році після смерті Рагнальда I дублінським король Сігтриґ залишив Дублін, ставши королем Йорвіку. В свою чергу Гутфріт отримав корону Дубліна. У 924 році здійснив великий військовий похід проти королівства Лімерік, якому завдано поразки та сплюндровано.

926 року спрямував військо проти королівства Ольстер на чолі із сином Гальфданом, але той у битві при Странфорд-Лох зазнав поразки та загинув у бою з королем Муйрхертахом мак Нейллом. Прибуття Гутфріта врятувало рештки війська.

У 927 році після смерті короля Сігтриґа I рушив до Йорвіку, де став королем, обійшовши свого небожа Олафа. Це викликало невдоволення частини місцевої знаті. Спроба отримати допомогу від Костянтина II, короля Шотландії, та Еогана I, короля Стратклайда, виявилася марною. Цим станом скористався Етельстан, король Вессексу, що завдав поразки Гутфріту II, який разом з небожем Олафом втік до Дубліну.

Згодом здійснював походи переважно проти ірландських королівств. У 939 році війська Дубліна сплюндрували Кілдер, важливе місто королівства Лейнстер. У 930 році було сплюндровано місто Дорк Гірн, де загинуло 1 тис. осіб. У 931 році Гутфріт втрутився у справи королівства Осрайге. 932 року було захоплено місто Арма. Згодом війська Гутфріта здійснювали успішні походи проти Лейнстера та Ольстера. Водночас тривав конфлікт з королівством Лімерік.

Помер у 934 році. Йому спадкував другий син Олаф.

РодинаРедагувати

  • Гальфдан (д/н—926)
  • Олаф (д/н—941), король Дубліна у 934—941 роках та король Йорвіку у 939—941 роках
  • Блакайр (д/н—945), король Дубліна у 941—945 роках
  • Рагнальд (д/н—944), король Йорвіку у 943—944 роках

ДжерелаРедагувати

  • Ó Corrain, Donnchadh (1979). «High-Kings, Vikings and Other Kings». Irish Historical Studies. 22: 283—323.
  • Alex Woolf From Pictland to Alba 789~1070. The New Edinburgh History of Scotland. Edinburgh University Press, Edinburgh (2007) ISBN 9780748612345, " The grandsons of Cinaed and Ímar " p. 122—176.
  • Downham, Clare. Viking Kings of Britain and Ireland: The Dynasty of Ívarr to A.D. 1014. Edinburgh: Dunedin, 2007. ISBN 1-903765-89-0.