Гута — оаза в Сирії, яка поширюється від Дамаска на захід, південь і схід. На півночі обмежується горою Джабаль-Касьюн. Являє собою зелений, сільськогосподарський пояс, є місцем відпочинку для жителів міста, особливо у весняний період.

ІсторіяРедагувати

У бронзову добу Гута був малонаселених лісовим і болотним районом.

У середні віки намади використовували безлюдні прикордонні райони для випасу худоби, у середини XIX століття почали з'являтися орні ділянки.

21 серпня 2013 року в районі оази Гута була проведена хімічна атака, яка забрала життя понад 1100 людей[1].

ГеографіяРедагувати

ГідрологіяРедагувати

Воду оаза отримує в основному від річок Барада і Ель-Аавадж. Ділиться на Західну і Східну Гута. Велика частина води Барада не слідує природним шляхом, тому що з давніх часів набатеї, сирійці і римляни побудували і підтримували систему іригаційних споруд для зрошення прилеглої рівнини.

ФлораРедагувати

В оазі ростуть сливи, тополі, горіхові дерева, вирощується бавовник, кукурудза, люцерна, зелений ячмінь і зелена пшениця.

ЕкологіяРедагувати

Оаза Гута має велику кількість різноманітних екологічних проблем. Наприклад, страждає від зниження рівня річної кількості опадів. Це призводить до зниження рівня ґрунтових вод в деяких частинах оази і дефіциту води, в тому числі і посух. Крім того, значно погіршують екологію забруднюючі речовини з відходів і стічних вод промисловості Дамаску.

ЦікавіРедагувати

В оазі багато древніх руїн та 15 історичних монастирів, а також ряд курганів і археологічних пам'яток.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Eugen Wirth: Syrien, eine geographische Landeskunde. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Дармштадт 1971, стор. 403—406

ПосиланняРедагувати