53°29′50″ пн. ш. 14°37′00″ сх. д. / 53.497250° пн. ш. 14.616694° сх. д. / 53.497250; 14.616694

Гута Щецин
Тип бізнес і підприємство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь чорна металургія
Доля закритий
Засновано 1897
Закриття (ліквідація) 2005
Штаб-квартира Щецин,
Польща Польща
Попередні назви Eisenwerk Kraft AG (до 1944 року)
Продукція ливарний чавун
www.huta.szczecin.pl (архів сайту)]
CMNS: Гута Щецин у Вікісховищі
Доменні печі заводу незадовго до демонтажу. Фото 2009 року.

«Гута Щецин» (пол. Huta Szczecin) — колишній металургійний завод на півночі Польщі у місті Щецин. Був заснований 1897 року. Закритий 2008 року, після чого майже повністю демонтований. Протягом довгого часу спеціалізувався на виплавці ливарного чавуну.

ІсторіяРедагувати

Завод було засновано 1897 року німецьким підприємцем Гвідо фон Доннерсмарком (нім. Guido Henckel von Donnersmarck). Будівництво чавуноливарного заводу у портовому місті Щеттин, що тоді перебувало у складі Німеччини, було пов'язане з планами доставки сюди шведської залізної руди і британського вугілля. Будівництво розпочалося 1896 року, а 1897 року було задуто першу доменну піч. Завод мав власне коксове виробництво. 1906 року на заводі працювало 3 доменних печі. Серед споживачів металу, виплавленого на заводі, були корабельні у місті Щеттин — «AG Vulcan Stettin», «Stettiner Oderwerke» і корабельня «Schichau-Werke» у Ельблонзі.

Під час Другої світової війни завод працював до 1944 року.[1] Після війни, у січні 1947 року Щецин перейшов до Польщі, відтак і завод перейшов до Польщі і був націоналізований і перейменований на «Гута Щецин». У 1950-х роках завод працював на польському — сілезькому — вугіллі і довізній руді — криворізькій, шведській та французькій.[2] У мартенівських печах переробляли металобрухт, зібраний у Померанії та інших областях Польщі, який доставляли у Щецин по Одеру або по морю.[3] Завод мав власний коксохімічний завод для випалу коксу. Шлаки доменних печей перероблялися на цементному заводі.

На початку 1960-х років завод виплавляв 171 тис. т чавуну на рік.[4]

З 2004 року завод належав компанії «Kronospan». У 2005 році завод було зупинено у зв'язку з збитковістю виробництва.[5] Потім було кілька спроб відновити виробництво, однак вони не мали успіху.[1] На момент закриття на заводі було 2 невеличких доменних печі об'ємом 490 м³ кожна.[джерело?] Після 2008 року більшість об'єктів на заводі було демонтовано.

ПосиланняРедагувати

  1. а б Huta Szczecin idzie na złom [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті http://httpwww.puds.pl [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
  2. Тимашев А. К. От Карпат до Балтики: Заметки географа о Польской Народной Республике. — Госуд. изд-во геогр. лит-ры, 1959. С. 126.
  3. Труды Института географии. Т. 56. — Изд-во АН СССР, 1954. С. 67. (рос.)
  4. Коммунист. — Издательство ЦК КП Литвы. — № 9, 1960.
  5. Huta Szczecin stanęła[недоступне посилання з липня 2019] на сайті http://szczecin.wyborcza.pl. (пол.)