Гута-Чугорська

село в Хмельницькій області, Україна

Гута-Чугорська — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.

село Гута-Чугорська
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський
Громада Староушицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA68020270040096307
Основні дані
Засноване XVI ст.
Населення 283
Площа 1,123 км²
Густота населення 308,99 осіб/км²
Поштовий індекс 32384
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°41′41″ пн. ш. 27°03′19″ сх. д. / 48.69472° пн. ш. 27.05528° сх. д. / 48.69472; 27.05528Координати: 48°41′41″ пн. ш. 27°03′19″ сх. д. / 48.69472° пн. ш. 27.05528° сх. д. / 48.69472; 27.05528
Водойми річка Ушиця
Місцева влада
Адреса ради 32383, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Чабанівка, вул.Центральна,1
Карта
Гута-Чугорська. Карта розташування: Україна
Гута-Чугорська
Гута-Чугорська
Гута-Чугорська. Карта розташування: Хмельницька область
Гута-Чугорська
Гута-Чугорська
Мапа
Мапа

Назва ред.

Назва села Гута-Чугорська пов'язане зі село Чугор, яке розташовувалося у долині річки Ушиці, лівої притоки Дністра. Тепер, у зв'язку із завершенням будівництва нової гідроелектростанції і затопленням долини нижньої частини течії Ушиці, всі жителі Чугора переселилися в інші місця, а поселення виключено із списку сіл Кам'янець-Подільського району. Хоч Чугор був невеличким поселенням, але заснований давно, можливо, у часи Київської Русі. Юрій Карпенко — дослідник топонімів Буковини, Поділля та інших районів України — цю назву виводить від апелятива «чагар, чагарник». Львівський топоніміст Олег Купчинський вважає, що вона пов'язана з двочленним давньоруським ім'ям Чагор. У минулому назва мала форму Чагорь (суфікс «ь» означав приналежність поселення якомусь Чагору). З часом звук «а», у першому складі перейшов в «о», а потім в «у». Перша частина імені — «ча» із значенням у російській мові «чаять», в українській — «сподіватися» засвідчена не тільки в цьому імені, а й у давніх слов'янських антропонімах Чабуд, Чамир, Чагост, Часлав та інших. Другий компонент — корінь давньоруського дієслова «горети». Частина назви села «Гута» походить від заводу по виробництву скла. Тоді такі підприємства називали «гутами». Слово запозичене через польську мову з німецької, у перекладі на українську означає «плавильний».

Географія ред.

Подільське село Гута-Чугорська розташована на високому березі Ушиці, північніше колишнього Чугора, за 48 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський.

Клімат ред.

Гута-Чугорська знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія села Гута-Чугорська ред.

Ще у XVIII столітті ці місця були вкриті дрімучими лісами. Потім тут був заснований завод по виробництву скла, який сформував поселення.

Юхим Сіцінський так описував поселення Чугор та Гуту-Чугорську:

 
«1260. Чугоръ с. — расположено по долинѣ р. Ушицы, возвышенныя берега которой въ этой мѣстности покрыты лѣсомъ. Село отстоитъ отъ уѣзднаго города на юго-западъ въ 25 в., отъ Ст.-Ушицы въ 14 вер. Общія климатическія условія Чугорской долины весьма благопріятны; почва частію глинистая, а большею частію черноземная. На верху одной изъ горъ села къ юго-востоку расположена д. Губаревъ, одна половина которой приписана къ Чугору, а другая къ Вахневцамъ (частями этой деревни владѣютъ разные владѣльцы). Къ сѣверу отъ Чугора расположена д. Гута, едва замѣтная отъ разросшихся лѣсовъ. Въ Чугорѣ есть нѣсколько объемистыхъ пещеръ, въ которыхъ, какъ говорятъ, народъ прятался отъ татаръ. На мѣстѣ, гдѣ теперь Гута, былъ стекляный заводъ. Въ числѣ всѣхъ жителей прихода (1300 д. об. п.) есть около 100 католиковъ. Всѣ — крестьяне, земледѣльцы, нѣкоторые занимаются и отхожимъ промысломъ. Старая церковь въ Чугорѣ «срублена» была изъ лѣса, росшаго на Губаровской горѣ. Храмъ нынѣшній — въ честь Покрова Пресв. Богородицы, ветхій, малопомѣстительный. Колокольня отдѣльно отъ церкви, деревянная. Церк. земли 39 д. 1608 с., въ томъ числѣ усад. 3 д. 724 с., пах. 34 д. 2257 с., подъ погостомъ 484 с., а остальная неудобная. Причт. помѣщенія ветхія. Въ Чугорскомъ приходѣ имѣются двѣ школы: одна церк.-приходская въ Чугорѣ съ 1891 г. и другая школа грамоты въ с. Губаревѣ съ 1894 г.»
 

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

В 1905 році зафіксована назва Чугорська Гута.

 
Поштова марка, зображено стрільця Української Галицької Армії

У 1919 році старшинська школа піхоти УГА була розташована в Гуті-Чугорській, комендант сотник Орест Драґан. У старшинській школі в Гуті-Чугорській курсанти вивчали такі дисципліни: військові статути, тактику і вогневу підготовку, фізичні вправи, картографію і польові укріплення, економіку та адміністрування, військову стилістику та соматологію (наука про будову тіла). Перший випуск відбувся 8 жовтня 1919 року. 63 випускників отримали підвищення і були розподілені до вишколів окремих бригад. Другий набір у складі 50 курсантів не закінчив навчання, а 17 листопада старшинська школа була ліквідована. А внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 19321933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.

В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього затоплено долину річки Ушиця поблизу села та ряд сіл на цій річці, в першу чергу слід відмітити село Чугор найближче до сучасної Гуту-Чугорської поселення, також затоплено Ушиця, Кривчани, Раколупинці, Яр Косиковецький.

З 1991 року в складі незалежної України.

До 2017 року сільський голова був —Гурскіс Лаймонас Лаймонсович.

7 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Староушицької селищної громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення ред.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 347 осіб.[2]

Мова ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.

Відомі люди ред.

Уродженці ред.

  • Петрук Валентин Васильович (1997—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Проживали, перебували ред.

Охорона природи ред.

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини ред.

Див. також ред.

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки ред.

  1. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література ред.