Гусєв Олександр Михайлович

Олекса́ндр Миха́йлович Гу́сєв (рос. Александр Михайлович Гусев; 18 березня 19121994) — радянський вчений-метеоролог і альпініст, професор, доктор фізико-математичних наук (1951). Заслужений майстер спорту СРСР з альпінізму.

Олександр Михайлович Гусєв
рос. Александр Михайлович Гусев
Народився 18 березня 1912(1912-03-18)
Москва, Російська імперія
Помер 1994(1994)
Москва, Російська Федерація
Країна СРСР СРСР
Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність метеоролог
Alma mater Московський гідрометеорологічний інститут
Галузь альпінізм, метеорологія
Заклад МДУ
Російський державний гідрометеорологічний університетd
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Партія КПРС
Війна німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР

CMNS: Гусєв Олександр Михайлович у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився в Москві. Росіянин. Закінчив семирічку і Московський електротехнічний технікум імені Красіна. Працював на будівництві цукрового заводу в Киргизії, після закінчення якого направлений до Москви, в трест наркомату легкої промисловості.

Захопився геофізикою та альпінізмом. Взимку 1934 року, як спостерігач, працював на Ельбруській високогірній гідрометеорологічній станції, розташованій на висоті 4250 метрів. 17 січня того ж року разом з Віктором Корзуном здійсним перше зимове сходження на найвищу вершину Європи — Ельбрус.

Восени 1934 року вступив до Московського гідрометеорологічного інституту, після закінчення якого у 1939 році працював у морському відділі Інституту теоретичної геофізики Академії наук СРСР. Член ВКП(б) з 1941 року.

У вересні 1941 року Московським МВК призваний до лав РСЧА. Учасник німецько-радянської війни з січня 1942 року на Закавказькому фронті: військтехнік 1-го рангу, керівник спеціальної альпіністської і бойової підготовки 9-ї гірськострілецької дивізії; інструктор з альпінізму (провідник-консультант) 394-ї стрілецької дивізії 46-ї армії; воєнінженер 3 рангу, начальник альпіністського відділення оперативної групи фронту.

Взимку 1943 року очолював групу в кількості 20 чоловік (у тому числі 1 жінка — Любов Коротаєва), яка 18 лютого прибрала з Ельбрусу німецькі та встановила радянські прапори.

Влітку 1943 року інженер-капітан О. М. Гусєв відкликаний з фронту і направлений до новоствореного Державного океанографічного інституту гідрометеорологічної служби Червоної армії.

У січні 1944 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Вплив Гольфстріму на циркуляцію атмосфери», підготовлену ще до початку війни. Того ж року, під-час проведення океанографічних досліджень у Каспійському морі, бере участь у перших зануреннях на гідростаті радянського виробництва.

Після демобілізації у 1946 році працював на відбудові Морської гідрофізичної лабораторії в Криму, згодом вів дослідження на ній.

У 1951 році захистив докторську дисертацію на Вченій раді фізичного факультету Московського університету.

У 1954 році працював на дрейфуючій станції Північний Полюс-3.

У 1955—1956 роках брав участь в роботі 1-ї Радянської Антарктичної експедиції. 27 травня 1956 року, після півторамісячного переходу, заснував і очолив першу внутрішньоматерикову наукову антарктичну станцію «Піонерська». Поотягом 1958—1959 років знову працював в Антарктиді.

На початку 1960-х років проводив дослідження Новоросійської бори.

З 1965 по 1988 роки — професор, завідувач кафедрою фізики моря і вод суші Московського державного університету.

Нагороди ред.

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (09.02.1943, 11.03.1985), орденом Червоної Зірки (20.03.1943), медаллю «За бойові заслуги» (16.10.1942) та іншими медалями.

Заслужений майстер спорту СРСР з альпінізму (1943).

Твори ред.

Посилання ред.