Гусятинський повіт (ЗУНР)
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (січень 2020) |
Гусятинський повіт — адміністративна одиниця у складі ЗУНР (після окупації Польщею — в складі Тернопільського воєводства у 1921—1925 роках.
| Гусятинський повіт | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Powiat husiatyński | |||||||||||
 | |||||||||||
| Повіт на мапі воєводства
| |||||||||||
| Країна |  Польща
| ||||||||||
| Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
| Адміністративний центр | Гусятин | ||||||||||
| Населення: | 85991 (1931) | ||||||||||
| Площа: | 873 | ||||||||||
| Густота: | 98,5
| ||||||||||
| TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
| Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
| Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
| - | |||||||||||
Адміністративний центр — місто Гусятин (1 липня 1925 адміністративний центр Гусятинського повіту було перенесено з Гусятина до Копичинців, назву повіту замінено на Копичинецький повіт[1]).
У складі ЗУНР ред.
Повітовими комісарами були: спочатку Михайло Шахнович, його змінив судовий радник Юрій Шмериховський, далі був Михайло Мандзій. Комісаром по судовому округу Гусятин був суддя Ґижовський (колишній москвофіл). Делегатом до УНРади від повіту обраний о. Северин Матковський, парох у Боссирах (УНДП).[2]
Міста і гміни ред.
Станом на 30 вересня 1921 року у Гусятинському повіті було 2 міста, 49 гмін (з 2-ма містечка) і 47 маєтків[3].
Міста: Гусятин і Копичинці
Гміни: Босири, Целіїв, Хлопівка, Хоростків (містечко), Чабарівка, Воля Чорнокінецька, Малі Чорнокінці, Великі Чорнокінці, Гадинківці, Городниця, Малий Говилів, Великий Говилів, Гриньківці, Яблунів, Карашинці, Клювинці, Коцюбинці, Коцюбинчики, Котівка, Крогулець, Кривеньке, Личківці, Майдан, Мшанець, Мишківці, Нижбірок Новий, Нижбірок Старий, Нижбірок Шляхетський, Вільхівчик, Оришківці, Перемилів, Постолівка, Пробіжна (містечко), Раків Кут, Самолусківці, Сидорів, Сокиринці, Суходіл, Сухостав, Шидловці, Товстеньке, Трибухівці, Тудорів, Увисла, Васильківці, Васильків, Верхівці, Зелена та Жабинці.
1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів повіт підпорядковано управі Чортківського повіту[4].
1 січня 1925 року утворено дві нові гміни — Вітосівка (з частин гмін Мшанець і Великий Говилів)[5] та Заремба (з частини гміни Гадинківці)[6] (нові мазурські колонії, засновані в першій половині 1920-х).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ M.P. z 1925 r. Nr 160, poz. 717
- ↑ Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej — Tom XV — Województwo Tarnopolskie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1923
- ↑ Dz.U. 1922 nr 10 poz. 77. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 listopada 1924 r. o utworzeniu w powiecie husiatyńskim samoistnej gminy administracyjnej pod nazwą "Witosówka". [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 31 października 1924 r. o utworzeniu samoistnej gminy administracyjnej "Zaremba" w powiecie husiatyńskim. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)