Вікіпедія

Густаф Грюндгенс (актор)

Густаф Грюндгенс (нім. Gustaf Gründgens, повне ім'я Густав Генріх Арнольд Грюндгенс, 22 грудня 1899, Дюссельдорф — 7 жовтня 1963, Маніла) — німецький актор, режисер берлінських, дюссельдорфських та гамбурзьких театрів, а також кіно. Є одним із найвизначніших німецьких акторів 20-го століття.

Густаф Грюндгенс
Ім'я при народженні нім. Gustav Heinrich Arnold Gründgens[1]
Народився 22 грудня 1899(1899-12-22)[2][3][…]
Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[2]
Помер 7 жовтня 1963(1963-10-07)[2][5][…] (63 роки) або 7 серпня 1963(1963-08-07)[7] (63 роки)
Маніла, Філіппіни[2]
  • крововилив і передозування ліків
    • Поховання Ольсдорфський цвинтар
    Громадянство  Німецька імперія
     Веймарська республіка
     Третій Рейх
     Німеччина
    Діяльність кінорежисер, актор театру, кіноактор, кінопродюсер, інтендант
    Вчителі Paul Henckelsd
    Роки діяльності з 1930
    У шлюбі з Еріка Маннd[8] і Marianne Hopped[8]
    Діти Peter Gorskid
    Брати / сестри Marita Gründgensd
    IMDb nm0345073
    Нагороди та премії
    CMNS: Густаф Грюндгенс у Вікісховищі

    Відомий за роллю Мефістофеля у фільмі «Фауст» (1960), а також Шренкера у «М: місто шукає вбивцю» (1931).

    Ранні роки ред.

    Народився в місті Дюссельдорф, де відвідував театральну школу після закінчення Першої світової війни. Розпочинав свою кар'єру в невеликих театрах Гальберштадту, Кіля та Берліна.

    Кар'єра ред.

    В 1923 став працювати у камерному театрі Гамбурга, де вперше став режисером, а також співпрацював із Клаусом Манном та його сестрою, Ерікою Манн. 1926, змінивши своє прізвище, він одружився з Ерікою; через 3 роки вони розлучилися.

    В 1928 році він переїхав до Берліна, щоб приєднатися до відомого драматичного театру Deutsches Theater, яким керував Макс Райнгардт. Водночас працював разом із Отто Клемперером в «Кроль-опері» кабаретистом. В 1931 році знявся у відомому фільмі «М: місто шукає вбивцю», що принесло йому популярність. 1932 року Грюндгенс став працювати в Концертхаусі, де спершу грав Мефістофеля.

    1934 року став інтедантом Концертхаусу та отримав звання народного артиста. 1941 року зіграв у пропагандистському фільмі «Дядько Крюгер» та історичному «Фрідеман Бах». Після промови Геббельса в Палаці спорту Грюндгенс хотів воювати добровольцем, але його відкликав Герінг, адже актор був у списках Gottbegnadeten-Liste.

    Повоєнні роки ред.

    Грюндгенс був арештований НКВС та перебував в ув'язненні 9 місяців. Був звільнений за клопотанням актора Ернста Буша, комуніста, якого Грюндгенс в 1943 році врятував від страти. Під час денацифікації його свідчення допомогли звільнити інших акторів, в тому числі й Еммі Герінг разом з Файтом Гарланом. Згодом Грюндгенс повернувся до Німецького театру (нім. Deutsches Theater), став інтедантом театру Düsseldorfer Schauspielhaus. З 1955 року був режисером театру Deutsches Schauspielhaus (Гамбург). 1960 він знову зіграв Мефістофеля у фільмі «Фауст», який було створено у співпраці з Deutsches Schauspielhaus.

    Особисте життя ред.

    Був одружений з Ерікою Манн в 1926—1929 рр. та Маріанною Гоппе в 1936—1946 рр. Незважаючи на ці лавандові шлюби, гомосексуальна орієнтація Грюндгенса не була секретом. В той час, як інших геїв нацистська влада переслідувала, Грюндгенса було толеровано через його популярність.[9]

    Смерть ред.

    7 жовтня 1963 року, подорожуючи по світу, Грюндгенс помер у Манілі від крововиливу. Досі невідомо, було це самогубство шляхом передозування снодійного чи ні. Його останні слова, написані на конверті були такими:

      Мені здається, що я випив забагато пігулок для сну, я почуваюся трохи дивно, я ляжу виспатись.
    Оригінальний текст (нім.)
    Ich habe glaube ich zu viel Schlafmittel genommen, mir ist ein bißchen komisch, laß mich ausschlafen.
    		  

    Фільмографія ред.

    Режисер ред.

    • Місто догори ногами (1933)
    • Фінанси великого герцога (1934)
    • Примхи (1937)
    • Хибний крок (1939)
    • Два світи (1939)
    • Фрідман Бах (1940)
    • Фауст (1960)

    Актор ред.

    • Ніколи не вір жінці (1930)
    • Фокус-покус (1930)
    • Ва-банк (1930)
    • Пожежа в оперному театрі (1930)
    • Дантон (1930)
    • М (1931)
    • Викрадення Мони Лізи (1931)
    • Луїза, королева Пруссії (1931)
    • Йорк (1931)
    • Графиня Монте-Крісто (1932)
    • Учасник не відповідає (1932)
    • Флірт (1933)
    • Любовна історія (1933)
    • Щасливі дні в Аранхуесі (1933)
    • Тунель (1933)
    • Чорний мисливець Джоанна (1934)
    • Закінчилося велике кохання (1934)
    • Спадщина Преторії (1934)
    • 100 днів (1935)
    • Жанна д'Арк (1935)
    • Пігмаліон (1935)
    • Жінка без будь-якого значення (1936)
    • Примхи (1937)
    • Танці на вулкані (1938)
    • Дядько Крюгер (1941)
    • Фрідман Бах (1940)
    • Склянка води (1960)
    • Фауст (1960)

    Примітки ред.

    1. ↑ Gründgens, Gustaf Heinrich Arnold — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
    2. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118542850 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. ↑ Person Profile // Gustaf Gründgens — 1990.
    4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    5. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    6. ↑ Find a Grave — 1996.
    7. ↑ Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    8. ↑ а б Kindred Britain
    9. ↑ Gustaf Gründgens. Архів оригіналу за 9 травня 2018.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Густаф_Грюндгенс_(актор)&oldid=38355136