Вікіпедія

Гурова Людмила Данилівна

Гурова Людмила Данилівна (2 серпня 1941 року, Орджонікідзе, (нині Владикавказ), Північна Осетія, РФ) — українська співачка (сопрано), солістка Рівненської обласної філармонії, Заслужена артистка України (2006).

Гурова Людмила Данилівна
Основна інформація
Дата народження 2 серпня 1941(1941-08-02) (82 роки)
Місце народження Владикавказ, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР і Україна
Професії співачка
Освіта Новосибірський музичний коледжd і Рівненський державний гуманітарний університет
Співацький голос сопрано
Нагороди
Заслужений артист України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гурова.

Життєпис ред.

Народилась 2 серпня 1941 року у м. Орджонікідзе (Росія)[1].

У 1967 році закінчила Новосибірське музичне училище (викладачі вокалу Седа Ваникян, Гоар Гаспарян)[2].

З 1975 року — солістка Рівненської філармонії[3]. Виступала з камерним оркестром Рівненської обласної філармонії. Брала участь у створенні літературно-музичних композицій, присвячених творчості Л. Українки, І. Франка, Т. Шевченка, О. Ольжича, М. Драгоманова[4].

З 1984 виступала в дуеті з Ярославом Кульчинським, у 1990 — у складі гурту «Барви».

У 2006 році отримала звання Заслужена артистка України[5], у 2007 — премію «Жінка року — 2007» в номінації «жінки — працівники культури творчих професій».

Голос широкого діапазону дозволив співачці виконувати різноманітні твори: і найскладніші арії із опер, і народні пісні[4].

Репертуар ред.

Партії з опер:

  • «Чіо-Чіо-Сан» Д. Пуччіні — Чіо-Чіо-Сан
  • «Пікова дама» П. Чайковського — Ліза
  • «Євгеній Онєгін» П. Чайковського — Тетяна
  • «Наталка Полтавка» М. Лисенка — Наталка, Терпилиха
  • «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського — Оксана, Одарка
  • «Шевченко» Г. Майбороди — Княгиня Рєпніна
  • «Катерина» М. Аркаса — Мати

Вокальні твори Г. Хоткевича до п'єси Калідаси «Шякунталя» — Шякукнталя

Романси та пісні В.-А. Моцарта, П. Чайковського, М. Мусоргського, С. Рахманінова, М. Лисенка, К. Стеценка, А. Кос-Анатольського, В. Івасюка, О. Білаша[3].

Українські народні пісні.

Нагороди ред.

  • Лауреатка республіканського Конкурсу вокалістів ім. М. Лисенка «З джерела» (Львів, 1984)[6].
  • Переможиця міського конкурсу Рівного «Жінка року — 2007» в номінації «жінки — працівники культури, творчих професій»[2].

Публікації ред.

про Людмилу Гурову

  1. В музиці моє життя: до ювілею солістки Рівненської обласної філармонії Людмили Гурової: інформ. дайджест / Рівненська ЦБС, Центр. міська б-ка ім. В. Г. Короленка ; уклад.: Н. Гайдук, Т. Сяська. — Рівне, 2021. — 8 с.
  2. Гурова Людмила Данилівна // Столярчук Б. Митці Рівненщини: енциклопед. довід. / Б. Столярчук. — Вид. 2-ге, допов. й перероб. — Рівне: Вид. О. Зень, 2011. — С. 76.
  3. Калініна О. Л. Гурова Людмила Данилівна / О. Л. Калініна // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. тов. ім. Шевченка. — Київ, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С.662.
  4. Столярчук В. Людмила Гурова // Столярчук Б. Шляхи гармонійного натхнення. 75 років Рівненській обласній філармонії: мистецький літопис / Б. Столярчук, С. Мельничук. — Рівне: Вид. О. Зень, 2015. — С. 241-242.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Тато викрав маму з весілля. Газета 7 Днів (укр.). 10 березня 2016. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  2. ↑ а б Життя - як пісня - Piвнe-Paкуpc. Рівне-Ракурс (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  3. ↑ а б Гурова Людмила Данилівна — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  4. ↑ а б Гурова Людмила Данилівна | Рівняни (укр.). 4 квітня 2017. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  5. ↑ Історія Рівненської філармонії. Рівненська обласна філармонія (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  6. ↑ Столярчук, Б. (2011). Митці Рівненщини : енциклопед. довід. Рівне: Вид. О. Зень. с. 76.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гурова_Людмила_Данилівна&oldid=37801694