Гу́палівка — село в Україні, у Магдалинівському районі Дніпропетровської області. Адміністративний центр Гупалівської сільської ради. Населення за переписом 2001 року становить 1347 осіб.

село Гупалівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Магдалинівський
Громада Гупалівська сільська рада
Код КОАТУУ 1222381501
Облікова картка Гупалівка 
Основні дані
Населення 1 347
Поштовий індекс 51110
Телефонний код +380 5691
Географічні дані
Географічні координати 49°06′24″ пн. ш. 34°44′10″ сх. д. / 49.10667° пн. ш. 34.73611° сх. д. / 49.10667; 34.73611Координати: 49°06′24″ пн. ш. 34°44′10″ сх. д. / 49.10667° пн. ш. 34.73611° сх. д. / 49.10667; 34.73611
Середня висота
над рівнем моря
73 м
Водойми р. Заплавка
озеро Козачий Лиман
канал Дніпро—Донбас
Відстань до
обласного центру
83 км
Відстань до
районного центру
27 км
Найближча залізнична станція Бузівка
Відстань до
залізничної станції
36 км
Місцева влада
Адреса ради с. Гупалівка, вул. Центральна, 2
Сільський голова Сільман Наталія Степанівна
Карта
Гупалівка. Карта розташування: Україна
Гупалівка
Гупалівка
Гупалівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Гупалівка
Гупалівка

CMNS: Гупалівка у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Село Гупалівка розташоване на півночі області на межі з Полтавською областю. З півночі та заходу Гупалівку огинає канал Дніпро—Донбас. Через село протікає річка Заплавка. Сусідні населені пункти: села Мусієнкове і Чернеччина.

Через село проходить автошлях Т 0412.

Фізико-географічна зона — Придніпровська низовина.

ІсторіяРедагувати

На території села знайдено поселення доби неоліту, скіфськосарматського періоду, а також кочівницькі стойбища 67 століть.

Село було засноване на початку 17 століття.

На час заснування у 1670-х роках Нехворощанського монастиря Успіння Пресвятої Богородиці, навпроти сотенного містечка Полтавського полку Нехворощі, на землях, що входили до Личківської паланки Запорозької Січі, вже існувала слобода Гупалівка.

За описом Полтавського полку (1731 р.) до маєтностей монастиря належали озеро Святе, ліси Тира, Рідкодуб, а також слободи Гупалівка й Нехворощанська Чернетчина та кілька хуторів.

До 1766 року село входило до складу Самарської паланки.

 
Гупаліка в 1790 р.

1770 року Гупалівка перейшла із Протовчанської (з 1766) до Орільської паланки.

1859 року в селищі налічувалось 707 дворів, де проживало 6214 мешканців, з низ 3128 чоловічо полу та 3086 жіночого. На той час в Гупалівці були: 1 православна церква, 3 ярмарки, 1 базар та 1 сільський навчальний заклад.

Станом на 1862 рік в селі проживало 6214 душ, по більшій мірі українці, налічувалось 707 дворів. Було сільське училище, щоденний базар, щороку проводилось 3 ярмарки.

1886 року в слободі, центрі Гупалівської волості Новомосковського повіту Катеринославської губернії, мешкало 3058 осіб, було 556 дворів, існувало волосне правління, православна церква, школа, поштова станція, бондарня, 4 магазини, відбувались 3 ярмарки на рік й базари щотижня[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4881 особи (2415 чоловічої статі та 2466 — жіночої), з яких 4756 — православної віри[2].

В період радянської влади у Гупалівці розташовувалась центральна садиба колгоспу ім. Ілліча.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1498 осіб, з яких 619 чоловіків та 879 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1417 осіб.[4]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 93,02 %
російська 5,79 %
вірменська 0,89 %
молдовська 0,07 %
інші 0,23 %

ЕкономікаРедагувати

  • «Приорілля», агрофірма, ПП.

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Лікарня.

Відомі особистостіРедагувати

В Гупалівці народився Маринич Григорій Васильович (1876—1961) — видатний український драматичний актор і співак, народний артист УРСР.

В селі похований Савченко Роман Миколайович — сержант ЗСУ, загинув у «Іловайському котлі».

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-60)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 

ДжерелаРедагувати