Гунько Олександр Петрович

український журналіст

Олекса́ндр Петро́вич Гунько́ (*29 серпня 1952, Чаплинка) — український поет, журналіст та громадський діяч. Член Національної спілки письменників України з 2002, член Незалежної медіа-профспілки України з 2005. Член Національної спілки журналістів України з 2019.

Гунько Олександр Петрович
Народився 29 серпня 1952(1952-08-29) (71 рік)
Чаплинка, Чаплинський район
Країна  Україна
Діяльність журналіст
Alma mater МАУП
Членство Національна спілка письменників України

Народився 29 серпня 1952 р. в с. Чаплинка Чаплинського району Херсонської області.

Закінчив Олександрійський індустріальний технікум, Херсонський державний педагогічний інститут та Міжрегіональну академію управління персоналом. Працював учителем.

Трудовий шлях ред.

  • 1973—1975 — слюсар на заводі
  • 1975—1979 — студент Херсонського державного педагогічного інституту
  • 1979—1987 — вчитель української мови і літератури
  • 1987—1990 — кореспондент газети «Нова Каховка»
  • 1990 — відповідальний секретар обласної профспілкової газети «трибуна»
  • 1990—1996 — редактор газети «Народна трибуна»
  • з 1996 — головний редактор регіонального тижневика «Ділові новини», директор ТОВ «Ділові новини»
  • 2006—2012 — оглядач відділу «Коментарі» «Газета по-українськи» (Київ)
  • з лютого 2017 до 1 березня 2018 року — головний редактор тижневика «Новини ділові», директор ТОВ «Новини ділові»
  • з жовтня 2017 року — головний редактор сайту http://NovaKahovka.City [Архівовано 3 червня 2022 у Wayback Machine.]

Лауреат літературних премій ім. Олексія Кручоних (1992), Миколи Куліша (2014), Анатолія Бахути (2015), Григорія Сковороди «Сад божествених пісень» (2018).

Громадська діяльність ред.

  • голова Новокаховської міської організації Товариства української мови (попередника «Просвіти»), 1989—1991
  • депутат Суворовської районної ради м. Херсона, 1977—1979
  • голова Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України, з травня 2017-го по листопад 2018 року

Публікації ред.

Друковані збірки поезій ред.

  • «Змова мовчання». Збірка поезій. 2000/Олександр Гунько — Нова Каховка, ПІЄЛ. 64 стор.
  • Три лауреати. Бунін, Пастернак, Бродський. Переклади з російської Олександра Гунька. 2006. — 124 сторінки. Тираж 500 примірників. ISBN 966-96418-9-6
  • Зоряний канон. Книга поезій. 2006/Олександр Гунько. — 124 сторінки. Тираж 500 примірників. ISBN 966-96418-7-X
  • На вулиці генія: збірка поезій. 2012/Олександр Гунько — Київ: Гамазин, 2012. — 96 сторінок. ISBN 978-966-1515-45-0
  • Брами Всесвіту. Книга поезій. 2014/ Олександр Гунько. — К., Український пріоритет. — 112 стор. ISBN 978-966-2669-47-3
  • Сталкери по крові. Книга поезій. 2017/Олександр Гунько — К., Український пріоритет. — 120 стор. ISBN 978-617-7398-57-7
  • Квантова нереальність. Книга поезій. 2020/ Олександр Гунько. — К., Український пріоритет. — 176 стор. ISBN 978-617-7398-57-7
  • Поклик до Спасу[1]. Книга поезій. 2023/ Олександр Гунько. — К., Український пріоритет. — 160 стор. ISBN 978-617-8345-00-6

Публікації в Інтернеті ред.

Посилання ред.

Примітки ред.