Гунеріх
Хунеріх, Хунерік (ванд. Hûnarix, лат. Hunirix, Hunericus) — король вандалів і аланів, який стояв на чолі Африканського королівства у 477–484 роках. Другий син і спадкоємець Гейзеріха[1].
| Гунеріх | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 420 |
| Помер |
23 грудня 484 Карфаген, Візантійська імперія ·чума |
| Країна | Африканське королівство |
| Діяльність | суверен |
| Посада | king of the Vandalsd |
| Конфесія | Аріанство |
| Батько | Гейзеріх |
| Брати, сестри | Теудріхd |
| У шлюбі з | Євдокія[d] |
| Діти | Гільдерік |
Родовід ред.
| Гейзеріх | ||||||||||||||||
| Гунеріх | ||||||||||||||||
| Ліцінія Євдоксія | ||||||||||||||||
Біографія ред.
Правління Гунеріха розпочалося з поступок православним підданим. Можливо, король намагався знайти нову опору для своє влади. Адже вандальській знаті він не довіряв, а місцева африканська верхівка була майже суцільно православною. Але після того, як візантійський імператор Зенон надати аріанам свободу віросповідання у власних володіннях, Гунеріх почав переслідувати православних з іще більшим завзяттям, аніж Гейзеріх. В 484 році був скликаний помісний собор, після якого король видав едикт, який зобов'язував усіх підданих протягом кількох місяців стати аріанами.
У тому ж році королівство спіткали неврожай та викликаний ним голод. Голодні селяни рушили до Карфагена, де зберігалися чималі запаси збіжжя. Гунеріх злякався, що прохачі принесуть до столиці хвороби і наказав зачинити перед ними міські брами. Це рішення викликало масове незадоволення, яким скористалися православні проповідники для агітації проти вандалів та аріан. Сам Гунеріх невдовзі захворів та помер[2].
Примітки ред.
- ↑ Ісидор Севільський. Історія вандалів, 78-80
- ↑ Олексій Мустафін. Анатомія реваншу. Чому загинула держава вандальских королів. Історична правда. 2019-04-26
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |