Ашот Амаякович Гулян (вірм. Ղուլյան Աշոտ Հմայակի; прізвисько Бекор вірм. Բեկոր; 19591992) — учасник Карабаської війни на боці вірмен, Герой Арцаха.

Гулян Ашот Амаякович
вірм. Աշոտ Ղուլյան
Ім'я при народженні вірм. Աշոտ Հմայակի Ղուլյան
Прізвисько Բեկոր Աշոտ
Народився 6 жовтня 1959(1959-10-06)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Помер 24 серпня 1992(1992-08-24) (32 роки)
Кічан, Агдеринський район, Азербайджан або Дрмбон, Агдеринський район, Азербайджан
Країна  СРСР
 Вірменія
Діяльність політик
Знання мов вірменська
Учасник Карабаський конфлікт і Штурм Шуші
Партія Дашнакцутюн
Нагороди
Герой Арцаха first-class Order of the Combat Cross

Біографія ред.

Народився 5 жовтня 1959 року в місті Баку, Азербайджанська РСР.

У 1975 році його сім'я переїхала в село Хндзрістан (НКАО, Аскеранський район), а потім у Степанакерт. Ашот Гулян володів багатьма ремеслами: працював кравцем, будівельником, автоводієм, слюсарем. При сприянні своїх бойових друзів виготовляв саморобні гранати і гранатомети.

Робітник зі Степанакерта з перших же днів Карабаської війни включився в боротьбу. Був підпільником і партизаном, очолював невеликий загін самооборони, який згодом став Першою ротою міста Степанакерт. За численні поранення в боях, Ашот Гулян отримав прізвисько Бекор (Осколок).

У подальшому, вже після загибелі Ашота Гулян, його Перша рота перетворилася в 1-й батальйон міста Степанакерта.

Участь у боях ред.

Брав участь у взятті Шуші і штурмі Ходжали. Також брав участь у більшості боїв, проведених на території Арцаху: в Аскерані, Гадруті, Шаумянівську, Дашалти, Шуші, Лачині, Мартакерті, Ходжали. Його командирський талант заблищав особливо під час проведення операції по взяттю Шуші в 1992 році. Його рота першою вступила в Шушу.

Загинув у бою за село Дрмбон (під Мартакертом) 24 серпня 1992 року.

У Ашота залишилося троє дітей і дружина.

Нагороди ред.

  • Герой Арцаха (1999)
  • орден «Бойовий Хрест» I ступеня (НКР — посмертно)
  • медаль «За звільнення Шуші» (НКР — посмертно)

Посилання ред.