Відкрити головне меню

Гузі́їв — село в Україні, в Івано-Франківській області, підпорядковане Болехівській міськраді. Розташоване на березі річки Свічі за 4 км від залізничної станції Болехів. Населення — 1 159 чоловік (2001).

село Гузіїв
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Болехівська міськрада
Рада/громада Гузіївська сільська рада
Код КОАТУУ 2610290601
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка 1515 рік
Населення 1 159 чоловік (2001)
Площа 2,228 км²
Густота населення 520,2 осіб/км²
Поштовий індекс 77211
Телефонний код +380 03437
Географічні дані
Географічні координати 49°04′14″ пн. ш. 23°54′07″ сх. д. / 49.07056° пн. ш. 23.90194° сх. д. / 49.07056; 23.90194Координати: 49°04′14″ пн. ш. 23°54′07″ сх. д. / 49.07056° пн. ш. 23.90194° сх. д. / 49.07056; 23.90194
Середня висота
над рівнем моря
355 м[1]
Водойми Свіча, Саджава, Млинівка
Найближча залізнична станція Болехів
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради с. Гузіїв, вул. Шевченка, 4
Сільський голова Дяків Ярослава Ярославівна
Карта
Гузіїв. Карта розташування: Україна
Гузіїв
Гузіїв
Гузіїв. Карта розташування: Івано-Франківська область
Гузіїв
Гузіїв
Мапа

ІсторіяРедагувати

На території села існували поселення первісної людини. Тут знайдено крем'яні знаряддя праці епохи бронзи.

Вперше Гузіїв згадується у письмових документах 1515 року. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 7 ланів (близько 175 га) оброблюваної землі[2].

Під час Першої світової війни тут відбувалися запеклі бої.

У 1939 році в селі проживало 950 мешканців (860 українців, 15 поляків, 25 євреїв і 50 німців та інших національностей) та у присілку Новий Гузіїв —170 мешканців (50 українців, 10 поляків і 110 німців та інших національностей)[3].

Жителям села, які полягли в двобої з гітлерівцями, споруджено пам'ятник-обеліск.

Станом на 1971 рік в селі мешкало 946 чоловік. Тут знаходилася центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму». Колгосп мав 1 922,5 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 533 га орної землі, 835,9 га сінокосів і 498,4 га пасовиськ. Виробничий напрямок господарства був льонарсько-тваринницький. Село мало восьмирічну школу, клуб, бібліотеку, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок[4], сільмаг, відділення зв'язку, ощадкасу.

ОсобистостіРедагувати

  • У селі народився український церковний діяч Теофіл Горникевич.
  • Корпан Микола Миколайович (* 1956) — український кріохірург, доктор медичних наук, професор, очільник клініки «Rudolfinerhaus», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2017).
  • Кулак Артем Ярославович (1985—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. weather.in.ua
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 20 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. Ігор Лазоришин. Молоді родини із села Гузієва на Болехівщині вимріюють дитячий садок. — «Галичина», 24.01.2019.

ЛітератураРедагувати