Відкрити головне меню

Гузь Петро Іванович (* 19 жовтня 1895 — 2 травня 1959) — кобзар. Був одним із визначних майстрів бандурної гри 1-ї пол. 20 ст., здібним імпровізатором. Виконував думи Про Олексія Поповича, Про трьох братів Самарських, Вареники-невільники. Автор пісень.

Гузь Петро Іванович
Гузь П.І. Кобзар.jpg
 Народився  19 жовтня 1895
Лютенька
 Помер  2 травня 1959
Походження українець
Конфесія православний

БіографіяРедагувати

Народився та помер у селі Лютенка. У трирічному віці захворів на золотуху й осліп. У 15-річному віці батько віддав його вчитися до кобзарів. Навчався у М. Кравченка. Від 1939 Г. — у складі ансамблю кобзарів при Київській державній філармонії. Того самого року його запрошено на 1-шу республіканську нараду кобзарів та лірників, під час якої записано на фонограф низку пісень; Гузя зараховано до новоутвореного Державного етнографічного ансамблю кобзарів. Учасник Всесоюзної наради народніх співців у Москві (1940). За заслуги в розвитку кобзарського мистецтва Гузю призначено персональну пенсію республіканського значення.

Мав своїх учнів. Мандрував по Київщині, Харківщині, Полтавщині, на Кубані. Під час визвольних змагань 1918-1921 брав участь в антибільшовицькому повстанні під керівництвом місцевого отамана Л.Хрестового, про якого створив і виконував думу. 1939-1941 – артист Етнограф. Ансамблю кобзарів і лірників при Київ. Філармонії. Грав на старосвітській бандурі. В репертуарі думи: „Втеча трьох братів з міста Азова”, „Про трьох братів Самарських”, „Про Олексія Поповича”, „Бідна вдова і три сини”), істор. та жартів. пісні, танц. награви, більшість яких зберігається в фондах ІМФЕ. Автор пісень та дум, у яких критикував сталінську діяльність, голодомор. Згодом його твори мали офіціоз. характер. Йому належать „Приказ про трьох ледачих”, „Багач бідного купив, по потилиці лупив”, „Про трактор” та інші. Створив ряд пісень на радянську тематику (серед них „ Про трактор”, „Про дев’ять ледачих” та інші).

Дума про трьох братів Самарських Гузь П.І

Див.такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Омельченко А. Ф. Кобзар Петро Гузь. «Народна творчість та етнографія», 1982, № 5.
  • В. Г. Дутчак. Гузь Петро Іванович //