Гудовичі
Гудовичі (у старовину також Гудовічеви) — український за походженням дворянський рід, що використав варіант польсько-литовського герба «Одровонж».
| Гудовичі | |
|---|---|
 | |
| Одровонж видозмінений | |
| Опис герба: див. текст | |
| Девіз: | Armis et labore |
| Гербовник: | Чернігівське РДК у ч. V, у Загальному гербовнику ч. II-128 |
| Титул: | графи |
| Родоначальник: | Станислав Гудович |
| Підданство: |  Велике Князівство Литовське, |
| Маєтки: | Поліваново, Ввєдєнскоє |
 Гудовичі на Вікісховищі
| |
Основоположником роду вважається шляхтич Станіслав Янович Гудович, котрий отримав у 1567 році підтверджувальну грамоту на маєток Гудайце. Старший його син Матвій був родоначальником старшої гілки родоводу, внесеної до VI та I частини родовідних книг Віленської та Ковенської губерній. А у молодшого сина Івана були онуки Андрій та Степан Павловичі, які переселилися в Гетьманщину з Литви на початку XVIII ст. і служили в козацьких полках.
5 квітня 1797 р. генерал-аншефу Іванові Васильовичу Гудовичу був наданий титул графа, який 12 років по тому (12.12.1809) був поширений і на його чотирьох молодших братів. Рід графів Гудовичів унесений до V частини родовідних книг Чернігівської і Московської губерній, а рід дворян Гудовичів (нащадків Степана Павловича Гудовича) — до VI частини родовідної книги Чернігівської губернії.
Джерела ред.
- Струкевич О. К. Гудовичі [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 245. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Гудовичи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
- Долгоруков П. В. «Российская родословная книга». — СПб.: Тип-я Э. Веймара, 1855. — Т. 2. — С. 192. (рос.)