Дзвінкий губно-зубний одноударний

Губно-зубний одноударний — приголосний звук, що існує в деяких мовах, переважно в мовах Центральної Африки, таких як мангбету й кера (повідомляється про існування такого звука в австронезійській мові сика). У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ⱱ⟩.

Дзвінкий губно-зубний одноударний
ⱱ
Номер МФА	184
Кодування
HTML (десяткове)	ⱱ
Юнікод (hex)	U+2C71
Брайль
Зображення
Звучання
noicon джерело · допомога

Назва

• Губно-зубний одноударний
• Лабіо-дентальний одноударний (англ. labiodental flap)
• Дзвінкий губно-зубний одноударний
• Дзвінкий лабіо-дентальний одноударний (англ. voiced labiodental flap)

Властивості

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
• Спосіб творення — одноударний, тобто одним м'язовим скороченням один артикулятор коротко ударяється об інший.

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
мангбету	tewe	[tɛⱱɛ]	десять
моно	vwa	[ⱱa]	посилати	Опозиція /v/ і /w/.

Джерела

• International Phonetic Association (1989), Report on the 1989 Kiel Convention, Journal of the International Phonetic Association, 19 (2): 67—80, doi:10.1017/S0025100300003868
• International Phonetic Association (2005), IPA news, Journal of the International Phonetic Association, 35 (2): 261—262, doi:10.1017/S0025100305002227
• Olson, Kenneth S; Hajek, John (1999), The phonetic status of the labial flap, Journal of the International Phonetic Association, 29 (2): 101—114, doi:10.1017/S0025100300006484
• Olson, Kenneth S; Hajek, John (2003), Crosslinguistic insights on the labial flap, Linguistic Typology, 7 (2): 157—186, doi:10.1515/lity.2003.014
• Olson, Kenneth S; Hajek, John (2004), A crosslinguistic lexicon of the labial flap, Linguistic Discovery, 2 (2): 21—57, doi:10.1349/ps1.1537-0852.a.262
• Olson, Kenneth S. (2004), Mono (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (02): 233—238, doi:10.1017/S0025100304001744, архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2019, процитовано 24 травня 2016