Губарев Олександр Іванович

Олекса́ндр Іва́нович Гу́барев (1 вересня 1926, Дніпропетровськ2021) — український художник, дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2009), народний художник України (1993), лауреат мистецьких конкурсів і виставок, нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України та іншими відзнаками.

Губарев Олександр Іванович
Народження 1 вересня 1926(1926-09-01)
Дніпропетровськ, Українська СРР, СРСР
Смерть 2021
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Дніпропетровське художнє училище (1949) і Київський державний художній інститут (1955)
Діяльність художник
Член Національна академія мистецтв України
Нагороди
Народний художник України Грамота Верховної Ради України

Біографія ред.

Народився 1 вересня 1926 року в місті Дніпропетровську. 1949 року закінчив Дніпропетровське художнє училище.

У 1955 закінчив з відзнакою Київський державний художній інститут за спеціальністю «Художник-графік». Серед його вчителів були В. Касіян, О. Пащенко та І. Плещинський. По 1961 рік працював художником-ілюстратором журналу «Україна», а з 1961 займався власною творчістю.

Олександр Іванович також проілюстрував 32 книжки в видавництвах «Дитвидав», «Молодь» і «Веселка». Саме для останнього художник створив знаменитий логотип. Він автор більш як 90 екслібрисів, які стали взірцем цієї своєрідної графічної мініатюри. Ім'я митця внесено до Європейської енциклопедії екслібрису, що видається в Португалії.

Декілька разів обирався головою секції графіки, членом правління Київської організації НСХУ, членом правління Спілки, керівником творчих груп художників, які працювали в різних реґіонах колишнього СРСР і за його межами.

Більшість творів художника регулярно експонуються на виставках і завжди мають успіх серед шанувальників образотворчості. З 1968 і дотепер було представлено близько 40 персональних виставок в Україні й за кордоном. Численні твори митця зберігаються в найкращих музеях країни та в зарубіжних колекціях.

Творчість ред.

  • «Народні балади Закарпаття» (1966, співавтор Володимир Гольба);
  • «Українські пісні про кохання» (1967);
  • «Карпати» (1971);
  • «Моє місто» (1972);
  • «Сторінки пам'яті» (1975);
  • «Зустріч з Югославією» (1977);
  • «По Болгарії» (1981);
  • «Мотиви Києва» (1982);
  • «Київ давній» (1983);
  • «Незабутнє» (1988);
  • «Золоті ворота. Народні легенди» (1990);
  • «Київ історичний» (1993);
  • «Іван Драч. Чорнобильська Мадонна» (1996);
  • «Силуети Львова» (1997);
  • «Алегорії» (1998);
  • «Болгарські сюжети» (1999);
  • «Я обіймаю Вас (пам'яті Сергія Параджанова)» (1999);
  • «Хакасія. Свідки минулого» (2000);
  • «Острів Утуруп. Вулкан Богрдан Хмельницький» (2003);
  • «Дніпро біля Гребенів» (2005);
  • «Чорногора» (2006).

Нагороди ред.

Посилання ред.