Грушевський Григорій Миколайович
Груше́вський Григо́рій Микола́йович (27 січня 1867, Шабельники — 1938) — український церковний та громадський діяч, протопоп Української автокефальної православної церкви. Далекий родич Михайла Грушевського, батько Сергія Грушевського.
| Григорій Грушевський Грушевський Григорій Миколайович | ||
| ||
|---|---|---|
| з 1.01.1900 | ||
| Обрання: | 25.11.1899 | |
| Деномінація: | УАПЦ | |
| Церква: | Святотроїцька церква села Кримки | |
| Парафія: | Парафія Святої Трійці Української Автокефальної Православної Церкви села Кримки | |
| Альма-матер: | Київська духовна семінарія | |
| Національність: | українець | |
| Громадянство: |  Російська імперія,  СРСР
| |
| Народження: | 27 січня 1867 Шабельники, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: | 1938 | |
| Батько: | Микола Левович Грушевський | |
| Дружина: | Ольга Володимирівна Ранцова | |
| Діти: | Сини: Сергій, Лев, Василь; донька Ярина | |
|
Нагороди: | ||
|
| ||
Біографія ред.
Григорій Миколайович Грушевський (власноруч писав себе як Грушівський[1]) народився 27 січня 1867 року в селі Шабельники Чигиринського повіту Київської губернії[2] в сім'ї псаломщика.
Батько — Микола Левович Грушевський (1840, Шабельники — 26 січня 1913, Шабельники), все життя прожив у Шабельниках і 48 років пропрацював псаломщиком. Про його спів селяни казали: «ну наш Миколаша Леонтович як заспівають, то вже в церкві не заснеш». Захоплювався бджолярством та рибальством на Дніпрі. Із чисельного потомства дорослими стали тільки Григорій, його брат, який закінчив учительську семінарію, та сестра, яка закінчила двокласне жіноче училище[3].
Закінчив повний курс Київської духовної семінарії по другому розряду в 1890 році. Там увійшов до «української» групи, яку очолював його далекий родич Михайло Сергійович Грушевський. Після закінчення семінарії працював вчителем в церковно — парафіяльній школі Кам'янки на Чигиринщині. В 1892 році преосвященним Іринеєм призначений дяком в Ковалівку Васильківського повіту. 21 березня 1893 року за ухвалою Митрополита Київського та Галицького Іоаннікія висвячений преосвященним Сильвестром Канівським в братськім монастирі на священика Успенської церкви Мордви на Чигиринщині. За ухвалою Митрополита Київського та Галицького Іоаннікія на особисте прохання 25 листопада 1899 року переміщений священиком Святотроїцької церкви у Кримки Ставидлянської волості на Чигиринщині. 20 березня 1900 року духовною консисторією призначений окружним місіонером. З 15 березня 1906 року духовний слідчий.
За даними Леоніда Зашкільняка, у 1891 році Григорій Грушевський одружився з літераторкою Ольгою Володимирівною Ранцовою, яка переїхала до Києва з Петербурга і брала участь у семінарській громаді.[4] Вінчання відбувалось у Києві. 1892 року у подружжя народився син Сергій, якого хрестив Михайло Грушевський.
У 1921 році Григорій Грушевський перейшов під юрисдикцію Української Автокефальної Православної Церкви. У 1923 році Всеукраїнський Православний Церковний Собор надав йому сан протопопа. У 1924 році Черкаська Православна Церковна Рада призначила його духовним окружним.
За даними[5], був арештований 1937 року, відбував покарання в сибірських таборах. Репресований в 1938 році[6].
Нагороди ред.
- Медаль «У пам'ять царювання імператора Олександра III».
- Набедреник (у 1902 році).
- Скуфія фіолетова (у 1905 році).
- Камилавка (у 1918 році).
- «Наперсний» хрест (у 1918 році) за працю пов'язану з побудовою нового цегляного храму[7].
- Палиця (у 1923 році) для носіння на службах.
Родина ред.
- Дружина — Грушевська (у дівоцтві Ранцова) Ольга Володимирівна (14 квітня 1867 — 1945, Німеччина), донька Петербурзького губернського титулярного радника. Закінчила в Петербурзі гімназію княгині Оболенської з золотою медаллю та Петербурзькі вищі педагогічні курси.
- Син — Сергій (нар.24 червня 1892, Кам'янка), закінчив із золотою медаллю Златопільську чоловічу гімназію (випуск 1909 року[8]), потім У 1912 році Університет Святого Володимира зі срібною медаллю і залишений на кафедрі історії професорським стипендіатом. Одружений з Ольгою Никифорівною Левитською — донькою священика.
- Син — Лев (нар.16 травня 1894, Мордва, закінчив Златопільську чоловічу гімназію (випуск 1913 року, атестат № 608[9]), потім юридичний факультет Університету Святого Володимира з дипломом I ступеня. Одружений з Лідією Вікторівною Радзімовською — донькою священика.
- Син — Василь (28 грудня 1896 — 15 квітня 1915), закінчив Златопільську чоловічу гімназію (випуск 1914 року, атестат № 603[10]), потім Перше Київське військове училище з отриманням 1 грудня 1914 року звання прапорщика. Відбув на фронт Першої світової війни в 265 Вишневолоцький полк. Отримав значні поранення і 15 квітня 1915 року помер від ран. Тіло забране з фронту і поховане в Кримках. Посмертно 26 січня 1916 року батьку вручений Орден Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість»[11].
- Донька — Ярина (нар.11 вересня 1899). Закінчила гімназію О. Н. Єфимовської в Єлизаветграді. В шлюбі з професорським стипендіатом кафедри філософії Університету Святого Володимира Родіоном Васильовичем Кутеповим. Вдруге була одружена з етнічним німцем, під час Другої світової війни вивезла матір до Німеччини, де матір 1945 року померла.
Примітки ред.
- ↑ Державний архів Черкаської області. Формулярний список причету парафії Святої Трійці Української Автокефальної Православної Церкви села Кримки. Ф. Р-442 оп.1 спр.48 С.19зв.-20. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
- ↑ Єфремов Сергій. Щоденник. Про дні минулі // Літературний ярмарок. Володимир Плачинда[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Г. Псаломщик Н. Л. Грушевський//КЕВ № 18 1913 С.533[недоступне посилання](рос.)
- ↑ За даними Л. О. Зашкільняка: Грушевський М. С. Щоденник. 1886—1894. — С. 23.
- ↑ Кучерук О. Сергій з роду Грушевських // «Радіо Свобода», 10.01.2013. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 10 червня 2016.
- ↑ Архів Управління Служби безпеки України в Луганській області, спр. 7889-р. C.23
- ↑ Так виглядає тепер. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
- ↑ Державний архів Кіровоградської області. Атестат зрілості. Ф.499 оп.1 спр.511 С.74 [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1913 році. Ф.499 оп.1 спр.511 С.57 [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1914 році. Ф.499 оп.1 спр.511 С.60 [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ 265-й пехотный Вышневолоцкий полк.//Офицеры РИА. [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела ред.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |