Грунін Тимофій Іванович
Гру́нін Тимофій Іванович (8(20) січня 1898, с. Мокшан, нині Пензенська область, Росія — 19 серпня 1970, Москва) — мовознавець. Кандидат філологічних наук (1944).
| Грунін Тимофій Іванович | |
|---|---|
| Народився |
2 лютого 1898 Мокшан, Пензенська губернія, Російська імперія |
| Помер |
19 серпня 1970 (72 роки) Москва, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Московський інститут сходознавстваd |
| Галузь | сходознавство |
| Заклад | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
| Вчителі | Кримський Агатангел Юхимович |
Біографія ред.
Закінчив Московський інститут сходознавства (1927). Учень А. Кримського. Працював викладачем курсів сходознавства (1927—1930) при Всеукраїнській науковій асоціації сходознавства, одночасно вів науково-дослідну роботу як дійсний член цієї Асоціації. Від 1931 — науковий співробітник кафедри арабсько-іранської і тюркменської філології ВУАН, після ліквідації якої (1934) працював в Українському НДІ Близького Сходу (1934—1936), за сумісництвом — завідувач відділу народів СРСР і Сходу Бібліотеки ВУАН. На запрошення Комітету нового алфавіту Туркменської РСР працював у НДІ мови і літератури (Ашґабат, 1936—1938), науковим співробітником Інституту мови та писемності АН СРСР (від 1938). Наприкінці 1930-х рр. заарештований, після звільнення викладав у Військовій академії та Військовому інституті іноземних мов (Москва, 1940—1958); водночас — у Московському університеті та інституті сходознавства (1941—1945), на курсах іноземних мов Наркому зовнішньої торгівлі СРСР (1942—1948). Транскрибував, переклав, підготував передмову та коментарі до видання «Документы на половецком языке XVI в.: Судебные акты Каменец-Подольской армянской общины» (Москва, 1967).
Праці ред.
- Турецька мова: Елементарна граматика та новий алфавіт. Х.; К., 1930;
- Половецкоязычные документы Киевского центрального архива древних актов. Москва, 1944;
- Учебное пособие по турецкому языку. Москва, 1949 (співавт.);
- Имя прилагательное в тюркских языках: На мат. турец. языка // ВЯ. 1955. № 4.
Джерела ред.
- [Дашкевич Я.] Сходознавець Тимофій Іванович Грунін // Архіви України. — 1971. — № 1. — С. 16.
- Dashkevich Ia. R. Grunin Timofej Ivanovič // Haykakan sovetakan hanragitaran. — Erevan, 1977. — Hat. 3. — P. 237.
- Тимофей Иванович Грунин // Сов. тюркология. 1970. № 5;
- Люди и судьбы: Библиогр. слов. востоковедов — жертв полит. террора в сов. период (1917—1991). С.-Петербург, 2003.
- Халимоненко Г. І. // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 552—553. — ISBN 966-02-3966-1.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – 616 c. – URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]