Грузинські прізвища
Більшість грузинських прізвищ походять від по батькові, тобто є патронімічними, рідше від назв місцевості, з додаванням різних суфіксів. Грузинські прізвища, як правило, розрізняються залежно від тієї чи іншої частини країни.
У Західній і центральній Грузії, багато прізвищ, що закінчуються на суфікс «-дзе» (груз. -ძე), буквально означає «народжений». Це закінчення найпоширеніше, зустрічається майже скрізь, рідше на сході. В основному такі прізвища поширені в Імереті, Гурії, Аджарії, зустрічаються також в Картлі і Рача-Лечхумі.
Прізвищ у Східній Грузії (а також у грузинських євреїв) частіше закінчуються на «-швілі» (груз. -შვილი), що означає "дитина, дитя" (фактично, обидва цих закінчення є синонімами). Це закінчення зустрічається в основному в східній Грузії. У Кахетії більшість прізвищ носять саме це закінчення. У Картлі так само багато таких прізвищ. Рідше зустрічається в західній Грузії.
Прізвища зі Східних гірських провінцій часто в Грузії можуть закінчуватися суфіксом «-урі» (груз. -ური), або «-улі» (груз. -ული). Це закінчення зустрічається в основному у східних горян, таких як хевсури, пшави, туші, мтіули, хевінци тощо.
У сванів як правило закінчуються на «-ані» (груз. -ანი), але зараз воно зустрічається також і в інших регіонах західної Грузії. В основному в Лечхумі, рідше в Раче і Імереті. У східній Грузії не зустрічаються.
У мегрелів — на «-іа» (груз. -ია), «-уа» (груз. -უა) або «–ава» (груз. -ავა).
У лазів — на «-ши» (груз. -ში). В основному зустрічається в Аджарії і Гурії.
Історія ред.
Перші згадки про грузинські прізвища відносяться до VII — VIII століть. У більшості вони були пов'язні з назвами місцевостей (наприклад, Павнелі, Сурамелі, Орбелі), з іменем батька або ж отримані від професій, суспільного становища чи звання, яке традиційно носив рід (наприклад: Амілахварі, Аміреджібі, Еріставі, Деканозішвілі). Починаючи з XIII століття прізвища частіше стали ґрунтуватися на назвах місцевостей. Ця традиція поширилася практично повсюдно в XVII — XVIII століттях.
Прізвища ред.
За даними доповіді 2012 року Агентства цивільного реєстру Грузії[1], найпоширенішими прізвищами, зареєстрованими в країні є:
| # | Грузинською | Українською | Частотність |
|---|---|---|---|
| 1 | ბერიძე | Берідзе | 26 796 |
| 2 | კაპანაძე | Капанадзе | 17 976 |
| 3 | ალიევი | Алієв | 17 605 |
| 4 | გელაშვილი | Гелашвілі | 17 221 |
| 5 | მაისურაძე | Маісурадзе (Майсурадзе) | 14 824 |
| 6 | გიორგაძე | Гіоргадзе | 12 954 |
| 7 | ლომიძე | Ломідзе | 11 796 |
| 8 | წიკლაური | Циклаурі | 11 571 |
| 9 | ბოლქვაძე | Болквадзе | 10 916 |
| 10 | კვარაცხელია | Кварацхеліа (Кварацхелія) | 10 447 |
| 11 | ნოზაძე | Нозадзе | 10 183 |
| 12 | ხუციშვილი | Хуцишвілі | 4806 |
| 13 | აბულაძე | Абуладзе | 4758 |
| 14 | შენგელია | Шенгеліа (Шенгелія) | 4639 |
| 15 | მიქელაძე | Мікеладзе | 4415 |
| 16 | ტაბატაძე | Табатадзе | 4294 |
| 17 | ბაირამოვი | Баірамові | 4265 |
| 18 | გუსეინოვი | Гусейнова | 4124 |
| 19 | გოგოლაძე | Гоголадзе | 4057 |
| 20 | შუკაკიძე | Шукакідзе | 4042 |
Грузинські особові імена ред.
Жіночі імена ред.
9 найбільш поширених імен в Грузії (на 2012).
| # | Грузинське ім'я | Українською | Частотність |
|---|---|---|---|
| 1 | ნინო | Ніно | 246 879 |
| 2 | მარიამ | Маріам | 100 982 |
| 3 | თამარა | Тамара | 97 531 |
| 4 | ნანა | Нана | 69 653 |
| 5 | ნათია | Натіа (Натія) | 66 947 |
| 6 | ანა | Ана | 64 980 |
| 7 | ლეა | Ліа (Лія) | 55 059 |
| 8 | ქეთევან | Кетеван | 50 272 |
| 9 | მაია | Маіа (Майя) | 45 952 |
Чоловічі імена ред.
11 найбільш поширених імен в Грузії (на 2012).
| # | Грузинською | Українською | Частотність |
|---|---|---|---|
| 1 | გიორგი | Гіоргі | 193 828 |
| 2 | დავით | Давіт | 90 713 |
| 3 | ნიკოლოზ | Ніколоз | 59 784 |
| 4 | ზურაბ | Зураб | 49 403 |
| 5 | ალექსანდრე | Александре | 45 488 |
| 6 | ლევან | Леван | 40 488 |
| 7 | თეიმურაზ | Теімураз | 36 834 |
| 8 | ირაკლი | Ираклі | 35 150 |
| 9 | მაიკლ | Маікл | 28 232 |
| 10 | ლუკა | Лука | 27 692 |
| 11 | გოჩა | Гоча | 22 063 |
Примітки ред.
- ↑ В этом году самые популярные имена в Грузии Гиоргий и Нино. apsny.ge (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 7 квітня 2013.