Грот-щогла (від нід. grote mast — «велика щогла») — друга щогла на судні, лічачи з носа. Розташовується між фок-щоглою і бізань-щоглою, на двощоглових суднах стоїть за фок-щоглою, рідше (на йолах, кечах) — перед бізань-щоглою. Може бути і єдиною щоглою на судні (на тендерах, шлюпах).

Прямі вітрила грот-щогли (з розрізним марселем): 1 — грот, 2 — нижній грот-марсель, 3 — верхній грот-марсель, 4 — грот-брамсель, 5 — грот-бом-брамсель, 6 — грот-трюмсель.

На дво- і трищоглових суднах грот-щогла є найвищою щоглою (втім, на гребних катерах з двощогловим рейковим озброєнням грот-щогла є нижчою за фок-щоглу)[1]. Якщо судно має чотири щогли, на ньому може бути кілька грот-щогл (1-ша, 2-га), іноді замість традиційних назв щогл на 5-, 6-, 7-щоглових суднах застосовуються інші найменування (наприклад, за днями тижня).

До назв вітрил, рангоутних дерев і снастей такелажу, розташованих на грот-щоглі, додається елемент «грот-», «грота-»: грота-рея, грот-марсель, грот-брамсель тощо. Якщо судно має дві грот-щогли, додається уточнення: марсель 1-го грота, марсель 2-го грота. Нижнє вітрило на грот-щоглі називається просто гротом, у разі наявності двох грот-щогл додається уточнення: 1-й грот, 2-й грот.

ПриміткиРедагувати

  1. Л. Н. Иванов, И. И. Хомяков, Н. П. Вдовиченко, И. А. Загарин. Шлюпка. Устройство и управление. — 2-е, испр. и доп. — М. : Воениздат, 1976. (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Самойлов К. И. Мачта, машта // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  • Самойлов К. И. Грот-мачта // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)